Перейти до вмісту

Анісович Владислав Леопольдович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владислав Леопольдович Анісович
Народження20 червня 1908(1908-06-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть30 серпня 1969(1969-08-30) (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Алупка, Ялтинська міська рада, Кримська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСанкт-Петербург Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет і пейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВарення Микола Романович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСХ СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Владисла́в Леопо́льдович Анісо́вич (20 червня 1908, Луганськ — 30 серпня 1969, Алупка) — український та російський радянський живописець, графік та педагог; член Ленінградського відділення Спілки художників СРСР з 1932 року.

Навчання та творчий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] червня 1908(19080620) року в місті Луганську (тепер Україна). У 19271928 роках проходив навчання в Харківському художньому інституті. В 19291931 роках навчався у московському ВХУТЕІНі, після закриття закладу переведений в Ленінградський інститут пролетарського мистецтва, де його педагогами були Олександр Савінов та Рудольф Френц. Отримав диплом «художника монументального мистецтва», дипломна робота — «Збори в колгоспі». Там же у 19311933 роках пройшов аспірантуру — дисертаційна робота «Спартаківське повстання в Німеччині» (зберігається у Державному Російському музеї).

Протягом 19331969 років з перервою на війну, працював викладачем в Ленінградському інституті живопису, архітектури та скульптури імені І. Рєпіна. Член ВКП(б) з 1939 року. Брав участь у німецько-радянській війні з липня 1941 року[1].

Помер 30 серпня 1969 року в Алупці, похований в Ленінграді.

Творчість

[ред. | ред. код]

Творив портрети, картини на історично-революційні теми, жанрові композиції, пейзажі. Серед робіт:

  • 1932 — «Перехід загону К. Ворошилова з Луганська в Царицин»;
  • 1947 — «Концерт акторів Мурманського театру на фронті» (Мурманський краєзнавчий музей);
  • 1947 — «Відновлення Мончегорського комбінату»;
  • 1949 — «Штурм Перекопу»;
  • 1951 — «Портрет наукового співробітника публічної бібліотеки імені Салтикова-Щедріна І. Строгова»;
  • 1956 — «Портрет артистки Д. Журба»;
  • 1956 — «Портрет геолога Єфімова»;
  • 1968 — «Портрет студентки ЛДУ О. Єфімцевої»;
  • 1969 — «Нашестя».

Брав участь у виставках з 1935 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Память народа. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — стор. 159 (рос.)