Апанович Віктор Антонович

Апанович Віктор Антонович
Народження	3 вересня 1922(1922-09-03)  Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
Смерть	18 червня 1996(1996-06-18) (73 роки)
	Сімферополь, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство і портрет
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1941) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1950)
Вчитель	Шаронов Михайло Андрійович, Йогансон Борис Володимировичd, Зайцев Олександр Дмитровичd і Бернштейн Михайло Давидович
Діяльність	художник
Відомі учні	Коростельов Володимир Олександрович, Гущин Олег Ілліч, Пінчук Володимир Іванович, Гусаренко Леоніда Львівна, Драгомирова Ніна Степанівна і Соколов Володимир Олександрович
Працівник	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша
Член	СХ СРСР і Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна

Віктор Антонович Апано́вич (3 вересня 1922, Тифліс — 18 червня 1996, Сімферополь) — український живописець і педагог; член спілки РАБІС із 1937 року, Спілки художників СРСР з 1950 року, голова правління Кримського відділення Спілки радянських художників України у 1958–1960 роках.

Біографія

Народився 3 вересня 1922 року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 1937—1941 років навчався у Ростовському художньому училищі імені Митрофана Грекова, де протягом трьох років отримував заохочувальну стипендію від обласної Спілки радянських художників. У 1940 році був премійований поїздкою до Москви.

З початком німецько-радянської війни 22 серпня 1941 року був мобілізований і направлений на навчання в Ростовське артилерійське училище. У складі зведеного курсантського полку брав участь у боях під Ростовом. Після закінчення училища, евакуйованого на Кавказ, у званні старшого сержанта був відправлений на фронт. У 1942 році в боях під Харковом був поранений, захворів на висипний тиф, і в 1943 році, після лікування, звільнений у запас.

З листопада 1944 року до 13 травня 1945 року працював художником у гарнізонному Будинку Радянської армії у Києві та одночасно навчався у Київському державному художньому інституті, де його викладачем був Михайло Шаронов. У 1945 році перевівся на живописний факультет Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР, який закінчив у 1950 році. Серед його педагогів були художники Олександр Зайцев, Михайло Бернштейн. Отримав звання художника живопису. Дипломну роботу — картину «На канікулах», захистив на «добре» (керівник Борис Йогансон).

За розподілом, Комітетом у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР, був направлений на роботу до Сімферополя. Упродовж 1950—1954 років викладав живопис та композицію у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша. Одночасно, працював у товаристві «Кримхудожник», членом якого був з 1 серпня 1950 року.

Правлінням Спілки радянських художників Криму 31 липня 1950 року, за рекомендацією ленінградських художників Віктора Орєшникова, Йосипа Серебряного, Олександра Зайцева, був прийнятий до членів Спілки художників СРСР. З 20 березня 1951 року по 15 січня 1955 року та з 21 березня 1958 року по 21 листопада 1962 року був членом Правління Спілки радянських художників Криму — Кримського відділення Спілки радянських художників України, а з 27 березня 1958 року по 13 липня 1960 року — головою Правління.

1954 року залишив викладацьку діяльність і перейшов на творчу роботу, працював за договорами у Сімферопольських майстернях Художнього фонду УРСР, потім у Кримському художньо-виробничому комбінаті.

Був учасником VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів і делегатом I Всесоюзного з'їзду радянських художників у Москві у 1957 році.

Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Беспалова, № 35, квартира № 6. Помер у Сімферополі 18 червня 1996 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:

• «Хлопчик на День Перемоги» (1945);
• «Петро І знімає дзвони» (1946);
• «На канікулах» (1950);
• «Портрет знатної стахановки Камишбурунського комбінату Романенко» (1951);
• «Мітинг у Джанкої» (1952, у співавтостві з Валентином Бернадським);
• «Жіночий портрет» (1954);
• «На трасі Москва—Сімферополь» (1956);
• «Нові знайомі» (1957; полотно, олія);
• «Біля моря» (1957);
• «Портрет учасників VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві» (1957);
• «Портрет комісара і коменданта Чорноморського магніто-бронепоїзда „Свобода или смерть“ у 1918 році М. Я. Гімельштейна» (1959);
• «Біля причалу» (1959;
• «Молода працівниця» (1962);
• «Портрет актриси А. Р. Козакової» (1963);
• «Портрет художниці М. Борисової» (1964),
• «Портрет інженера Тамари Рассказової» (1965);
• «Портрет прикордонника — відмінника бойової та політичної підготовки І. Гусаченка» (1968)
• «Диктор телебачення» (1969);
• «Дружинники» (1970);
• «Дубки» (1970, акварель);
• «Оленка» (1971);
• «Портрет сина» (1972);
• «Делегат з Італії» (1972);
• «Портрет старшини міліції Лукашенка» (1974);
• «Два покоління» (1974);
• «Оля Циганкова» (1975);
• «Гість» (1975);
• «Чоловічий портрет» (1977, акварель);
• «Крим. Сонячний день» (1980);
• «Портрет Олі Янковської» (1984);
• «Настя» (1985, картон);
• «Портрет Ірини» (1989).

Ілюстрував дитячі книги, зокрема оповідання Костянтина Золотовського «Підводні майстри» (1958).

Від 1954 року брав участь у всеукраїнських, від 1957 року — у всесоюзних та від 1958 року — у міжнародних виставках. .

Картини художника зберігаються в Севастопольському художньому музеї імені Крошицького та Сімферопольському художньому музеї.

Література

• Апанович, Виктор Антонович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик-Бойко), С. 180 (рос.);
• Апанович Віктор Антонович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 13.;
• Апанович Віктор Антонович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• М. В. Борисова. Апанович Віктор Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.