Апотропеїчна магія
Апотропеїчна магія, також апотропей, апотропайон (грец. ἀποτρόπαιος «відводить пороблення») — магічний ритуал, призначений для оберігання від зла (причини, пристріту). Може здійснюватися з використанням церемоній і заклинань, наприклад — постукуванням тричі по дереву, або ж просто шляхом носіння чи підвішування в інтер'єрі предмета, що приносить удачу (оберега, талісмана).
Термін використовується в етнографії, археології, мистецтвознавстві.
- натільні амулети;
- зображення на обладунках, одязі, прикрасах;
- архітектурні рельєфи, статуї, зображення на начиння;
- написи:
- боді-модифікації:
- татуювання.
Як відзначають дослідники, в магічному поданні древніх одним з найбільш вразливих місць будівлі є його кут. Тому вони вважали за необхідність захистити його оберегами: в кути храмів при будівництві закопувалися магічні предмети[1]. Велику увагу надавали ґанку будинка, одвірку. Кути, місця згину грали магічну роль і в тілі людини. Тут слід згадати коліна (так, зображення апотропічної голови можна побачити на елементах обладунках — наголінники), плечі (наприклад, голова пантери на обладунках), зап'ястя.
- зображення ока;
- звірині морди: грифон, пантера (пов'язана з культом Діоніса[джерело не вказано 1894 дня]):
- лев — не тільки морда, а й лапи і хвіст. У Стародавньому Єгипті він був стражем воріт храму і царського трону (звідси у них левові лапи і хвіст). Водостоки дахів храмів мали форму лева[джерело не вказане 3405 днів]; вони повинні були в негоду оберігати святилище від злих сил Сета;
- голови міфічних чудовиськ і богів:
- голова горгони Медузи (горгонейон), Силена, Діоніса;
- єгипетський Бес;
- горгулі;
- ексгібіціоністські фігури, що демонструють статеві органи;
- фалоси;
- зображення складених пальців (схрещених пальців, дуля);
- хрест — дослідники використовують термін «апотропічний», навіть для християнського розп'яття:
«Вже з перших століть хрест мав для християн абсолютно особливе значення — він був символом Христової жертви, знаком порятунку і тому вважався найсильнішим апотропічним символом». (С. Н. Гукова. Знаки приснодівства Богоматері).[1]
- знаки: вербові листя, свастика, сонячний диск або перехрестя (Візантія)[2];
- гарбуз з вирізаним обличчям на Хелловін.
- Горгонейон — античність
- Мйольнір — вікінги
- Хамса — євреї і араби
- Назар — Туреччина
- триразове постукування по дереву
- плювання через ліве плече
- скручування дулі в кишені
- після народження дитини у вогні нагрівали залізні предмети (щипці, ножі, ножиці) і обводили ними всі кути, стелю та підлогу кімнати, де повинен був знаходитися малюк, щоб відігнати злих духів; в люльку, де спить немовля (частіше в головах), клали металеві предмети: ножі, ножиці, цвяхи і т. п. (Кабардино-Балкарія)[3]
- ↑ а б Гукова С. Н. Знаки приснодевства Богоматери [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Byzantinoslavica. — Vol. LXIII. — Prague, 2005. — pp. 225—258.
- ↑ Точное знание и естественные науки в поздней античности и Византии. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Обряды и поэзия семейной общины балкарцев и карачаевцев XVI—XIX вв. [Архівовано 16 грудня 2007 у Wayback Machine.] // Малкондуев Х. Х. Этническая культура балкарцев и карачаевцев. — Нальчик: «Эльбрус», 2001. — 172 с.