Арабатський заказник
 Арбатська стрілка | |
| 45°16′59.999988099992″ пн. ш. 35°28′1.2100007814095e-05″ сх. д. / 45.28333° пн. ш. 35.4666666700° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Семисотська сільська рада, Ленінський район, АР Крим |
| Найближче місто | Феодосія |
| Площа | 600 га |
| Засновано | 28 жовтня 1974 |
| Оператор | СГЗ «Семисотка» |
  Арабатський заказник (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Арабатський заказник у Вікісховищі | |
Араба́тський зака́зник — природоохоронна територія національного значення, розташована на околицях села Кам'янське в Ленінському районі АР Крим. Створений згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 № 500. До складу заказника входить південна ділянка Арабатської стрілки та прилегла до неї частина Кримського півострова.
Землекористувачем всієї території є СГЗ «Семисотка», розміщений у селі Семисотка. Остаточні межі Арабатського заказника мав встановити Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим згідно з рішенням Ради Міністрів АР Крим від лютого 2013[1]. У 2000-х роках постало питання розширення території заказнику до 2000 гектарів[2] та створення заказнику «Арабатський степ» на всій території Арабатської стрілки[3][4] з метою захисту її унікальної флори, ландшафту.
Площа заказника — 600 га, створений у 1974 році з метою захисту збереженої ділянки приморського солончакового степу. Заказник розміщений біля населених пунктів Кам'янське і Соляне. Терени відносяться до IV категорії захисту МСОП.
Біля Кримського півострова Арабатська стрілка являє собою піщано-черепашкову косу висотою 0–5 м й завширшки від 270 м, що відділяє Азовське море від затоки Сиваш. Заказник охоплює крайню територію суходолу у південній частині Арабатської стрілки, що прилягає до південно-східної акваторії Сивашу. По східній частині коси прокладена дорога. Ці терени помережені численними заводненими впадинами, ямами. Місцевості в основі Арабатської стрілки притаманна цілинна солончакова приморсько-степова рослинність, яка розвивається на гідроморфних солончакових ґрунтах. На обмеженій території зберігся природний рослинно-тваринний біоценоз. Навесні на цій ділянці розквітають тюльпани. Та заказник був створений для захисту найбільш поширених рослин солончакових місцевостей — кермеку Гмеліна, сарсазану (Halocnemum), солонця європейського. Сарсазан і солонець здатні рости на надзвичайно засолених ґрунтах, мокрих солончаках, які притаманні узбережжю Сиваша. Особливого захисту потребує кермек, що неконтрольовано збирається продавцями квітів. На території заказника зрідка можна зустріти чебрець прибережний[5], занесений до Червоної книги України.
- ↑ Совмин Крыма разрешит установление границ заказника «Арабатский» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ АРАБАТСЬКА СТРІЛКА. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
- ↑ Ландшафти Арабатської стрілки, їх антропогенні зміни та екологічні наслідки. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
- ↑ Перспективи створення ландшафтного заказника «Арабатський степ» (Херсонська область). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
- ↑ Чебрець прибережний. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
- Багрикова Н. А. Элементы региональной экосети и ключевые ботанические территории Крымского Присивашья // Мережа ключових ботанічних територій у Приазовському регіоні. Матеріали міжнародної наради (6-7 жовтня 2011 р., м. Мелітополь). — К.:
- Лоскот Н. П. О растительном покрове южной части Арабатской стрелки / Вопросы физиологии, биохимии, цитологии и флоры Украины. — К.: Наукова думка, 1974. — стор. 13-16.
- Коломійчук В. П., Онищенко В. А., Перегрим М. М. ВАЖЛИВІ БОТАНІЧНІ ТЕРИТОРІЇ ПРИАЗОВ'Я Київ Альтерпрес 2012 УДК 581.92