Аракелян Мінас Рамзесович
| Аракелян Мінас Рамзесович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 червня 1955 (69 років)  |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | правник |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Заклад | Національний університет «Одеська юридична академія» |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
| Нагороди |   |
Міна́с Рамзе́сович Аракеля́н (нар. 9 червня 1955) — український правознавець, доктор юридичних наук (2019), професор (2014), Заслужений юрист України (2011), перший проректор Національного університету «Одеська юридична академія» (у 2005—2010 роках та з 2011 року).
У 1977 році закінчив Одеський державний університет імені І. І. Мечникова.
У 1982 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Природоохоронна функція соціалістичної держави».
З 1980 року працював на посаді асистента кафедри теорії та історії держави і права Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.
З грудня 1998 року — доцент кафедри судових та правоохоронних органів, завідувач кафедр права Європейського Союзу та порівняльного правознавства (з 2006 по 2009 року), історії держави і права (з 2009 по 2015 року) Одеської національної юридичної академії.
З 2005 року по теперішній час — перший проректор, проректор з навчальної роботи Національного університету «Одеська юридична академія».
З 2009 року — на посаді професора кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії, в 2014 році присвоєно вчене звання професора.
Сфера наукових інтересів: історія адвокатури, порівняльна адвокатура, право Європейського Союзу. З цієї проблематики має понад 50 публікацій в спеціалізованих вітчизняних та закордонних наукових журналах та збірках, в тому числі наукові та навчально-методичні роботи, ним написані 2 монографії, ряд підручників, у тому числі і з грифом МОН України.
Під керівництвом М. Р. Аракеляна захищено 10 кандидатських дисертацій.
М. Р. Аракелян входив до робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, брав активну участь в експертизі законодавчих актів, був серед розробників проєктів Законів «Про судоустрій», «Про прокуратуру», "Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції», проекту Регламенту Вищої ради юстиції[1].
- Аракелян М. Р., Василенко М. Д. Право Європейського Союзу: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.]: з урахуванням змін, внесених Лісабон. договором 2007 р. ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». — О. : Фенікс, 2012. — 386 с. — 1000 экз. — ISBN 978-966-438-597-5.
- Аракелян М. Р. Сравнительная адвокатура: курс лекций ; Одес. нац. юрид. акад. — О. : Юридична література, 2009. — 236 с. — Библиогр.: с. 221—236. — 500 экз. — ISBN 978-966-419-073-9.
- Аракелян М. Р. Институт адвокатуры в правозащитной системе Украины: теоретико-правовой аспект: монография. — Одесса: Фенікс, 2014. — 280 с. — Бібліогр.: с. 261—280. — 300 экз. — ISBN 978-966-438-806-8.
- Аракелян Минас Рамзесович Диалектика формы и содержания природоохранительной функции социалистического государства: диссертация … кандидата юридических наук [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.]: 12.00.01 — Теория и история государства и права; история политических и правовых учений. — Одесса, 1981. — 178 с.
- Государственно-правовое управление качеством окружающей среды: монография [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] // М. Р. Аракелян, И. Л. Белый, Л. Д. Долгополова, Н. И. Долматова, П. П. Музыченко; Под ред. проф. А. В. Сурилова. — Киев; Одесса: Вища школа, 1983. — 188 с.
Професору М. Р. Аракеляну присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», він нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Головного управління Державної служби України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» та «Відмінник освіти України», відзнакою Вищої ради юстиції «за особисті заслуги щодо вдосконалення функціонування судової влади», Почесним знаком президента університету, ювілейними медалями й іншими відзнаками[2].
- ↑ Юридичний вісник. — 2017 — № 3 — 4 [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]. — С. 136.
- ↑ Одесская школа права. Введение в украинское право / под общ. ред. С. В. Кивалова; отв. ред. М. В. Афанасьева; сост. Ю. Д. Батан; МОН Украины, НУ ОЮА. — Одеса: Юридична література, 2016. — 504 с. — С. 45-48, 90. (рос.)
- Юридичний вісник [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]. — 2017. — № 3—4.
- Ректорат НУ «Одеська юридична академія» [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |