Арбатов Ілля Ілліч
Арбатов Ілля Ілліч | |
---|---|
Ім'я при народженні | вірм. Եղիա Եղիայի Յաղուբյան[1][2] |
Народився | 6 (18) березня 1894[1][2] Тифліс, Російська імперія[1][2] |
Помер | 29 вересня 1967[1][2] (73 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1][2] |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Діяльність | артист балету, балетмейстер |
Вчителі | Мордкін Михайло Михайлович |
Заклад | Вірменський театр опери і балету імені Спендіаряна[1] |
Нагороди | |
Ілля́ Іллі́ч Арба́тов (справжнє прізвище — Ягубя́н; 6 (18) березня 1894, Загатала, Азербайджан — 29 вересня 1967, Тбілісі) — вірменський артист, балетмейстер, художник. Народний артист Вірменської РСР (1967).
1921 — закінчив балетну студію в Тбіліському театрі опери та балету (педагог М. І. Періні), а також навчався у відомого російського балетмейстера Михайла Мордкіна.
З 1913 — танцюрист, з 1916 — балетмейстер.
З 1921 року працював в театрах Батумі, Ростова-на-Дону.
1927—1932 (з перервами) — соліст і головний балетмейстер Грузинського театру ім. Паліашвілі.
1928—1940 — соліст і головний балетмейстер Театру імені Алішера Навої (поставив «Шехеразаду» (1929); «Саламбо» Арендса (1932), «Арлекінаду» (1933), національний узбецький балет «Гуляндом» Є. Г. Брусиловського (1940) та ін.
З 1929 року працював у театрах Уфи, Казані, Баку, Харкова.
Харківська вистава за балетом «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва в постановці балетмейстера І. Арбатов «захоплювала пристрасністю, експресивною напруженістю танцю». Також в Харкові він здійснив ще дві цікаві постановки одноактних балетів — «Арлекінади» Р. Дріго та «Єгипетських ночей» А. Аренського.[3]
1938—1958 (з перервами) — соліст і головний балетмейстер Вірменського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова.
Поставив перший національний вірменський балет «Щастя» Арама Хачатуряна, а також: «Бахчисарайський фонтан» (обидва — 1939); «Хандут» Спендіарова (1945), «Мідний вершник» (1949), «Лікар Айболить» (1949); «Севан» Єгіазаряна (1956), «Мармара» Оганесяна (1957, з З. Мурадяном).
Автор сценарію балетів «Севан» (з В. Вартаняном), «Мармара» (спільно з О. Гукасяном).
Автор декораційного оформлення «Лебединого озера», «Червоного маку», «Арлекінади», «Бахчисарайського фонтану», «Саламбо», «Шехеразади», «Лікаря Айболить» та ін.
Постановник танців в народних хореографічних ансамблях Грузії, Вірменії, Азербайджану, Північної Осетії.
У різні роки викладав в Московському і Ленінградському хореографічних училищах.
1942—1967 (з перервами) — балетмейстер танцювального ансамблю Закавказького військового округу.
Автор статей про хореографічному мистецтві.
- Гірей; Лі Шанфу («Червоний мак»)
- Петро I («Мідний вершник»)
- Лікар («Лікар Айболить»)
- Габо («Щастя» Хачатуряна)
- Маго («Севан» Єгіазаряна)
- Особенности постановки балета, в кн.: Государственный театр оперы и балета Армении им. А. А. Спендиарова, [сб.], М., 1939(рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д е Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
- ↑ Українська музична культура: від джерел до сьогодення. — Харків, «Основа», 2002. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
- Арбатов Илья Ильич / А. С. Чхеидзе [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Балет: энциклопедия / Главный редактор Ю. Н. Григорович.- М.: Советская энциклопедия, 1981 (рос.)