Армянськ
| Армянськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
| Район | Перекопський район | ||||||||
| Засноване | 1736 | ||||||||
| Статус міста | з 1991 року | ||||||||
| Населення | ▼22 286 (01.01.2014)[1] | ||||||||
| Агломерація | 24 759 (міськрада, 01.01.2014) | ||||||||
| Площа | 16,2 км² | ||||||||
| Густота населення | 1375.68 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 96012—96016 | ||||||||
| Координати | 46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 10 м | ||||||||
| Водойма | Північно-Кримський канал | ||||||||
| Назва мешканців | армяня́нин армяня́нка армяня́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Армянськ | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 126 км | ||||||||
| - залізницею | 170 км | ||||||||
| - автошляхами | 141 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 534 км | ||||||||
| - залізницею | 694 км | ||||||||
| - автошляхами | 668 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7 | ||||||||
| Вебсторінка | Армянська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Демидов Валентин Валентинович | ||||||||
|
| |||||||||
Армя́нськ (МФА: [ɐrˈmʲanʲsʲk] (
прослухати); до 1921 року — Ермєні́ База́р, крим. Ermeni Bazar) — місто в Україні в Перекопському районі у складі Автономної Республіки Крим. Колишнє місто республіканського підпорядкування.
До 1921 року місто мало назву Ермєні Базар (крим. Ermeni Bazar — вірменський базар), однак пізніше назву скоротили до Ермєні (крим. Ermeni, вірм. Արմյանսկ). Потім уживалася винятково зросійщена назва Армянськ (рос. Армянск), яка збереглася і донині.
Місто розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях E97 Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.
Населення — 22,5 тис. осіб у 2011 році, 24,5 тис. — станом на 2001 рік.
Національний склад населення за українським переписом 2001[2] та переписом окупаційної російської влади 2014.
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 14 969 | 55,7 | 13 754 | 56,3 |
| українці | 9 722 | 36,2 | 6 618 | 27,1 |
| кримські татари | 949 | 3,5 | 704 | 2,9 |
| білоруси | 299 | 1,1 | 163 | 0,7 |
| вірмени | 94 | 0,3 | 69 | 0,3 |
| татари | 87 | 0,3 | 307 | 1,3 |
| молдовани | 85 | 0,3 | 67 | 0,3 |
| азербайджанці | 82 | 0,3 | 119 | 0,5 |
За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24 508 осіб[3]. Мовний склад населення міста був таким[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4093 | 16,7 |
| російська | 19751 | 80,59 |
| кримськотатарська | 422 | 1,72 |
| білоруська | 42 | 0,17 |
| вірменська | 32 | 0,13 |
| молдовська | 17 | 0,07 |
| болгарська | 10 | 0,04 |
| циганська | 5 | 0,02 |
Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, у далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.[5]
У XVII столітті на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-х роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Ермєні Базар (Вірменський Базар). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.
Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.
З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1991 році одержало статус міста.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року незаконно анексований Російською Федерацією.
У серпні 2018 стався викид шкідливої хімічної речовини на прилеглому заводі.
Провідні підприємства:
- Кримське державне ЗАТ «Кримський Титан» — виробляє двоокис титану, сірчану кислоту, мінеральні добрива, замінований російськими військами 31 травня 2023 року.
- Завод залізобетонних виробів
,_2019.jpg)
У місті чотири загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; Центр культури та дозвілля Армянська «Титан», 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».
Діють відділення літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть Ермені Базар Джамісі.
До 2014 року працювали відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку».
- Пам'ятки архітектури — Християнська церква (XVIII століття), історичний заповідник «Перекопський вал».
- Пам'ятники — танк Т-34 та катюша.
На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'яток архітектури, усі — місцевого значення.
У місті народились:
- Манук Магдесян — вірменський художник.
- Митрофан Король (1874—1920) — український поет і драматург.
- Ілля Казас — видатний караїмський просвітитель, педагог і поет.
- Емілія Лебедеєва — караїмська громадська діячка, караїмознавиця, педагогиня і краєзнавиця.
- Петро Кованько — український правознавець і економіст.
- Сергій Палічук — український військовий, позивний Окунь, загинув 5 січня 2024 року, за день до свого 53-річчя, під час виконання службових обов’язків поблизу села Богданівка, що в Бахмутському районі Донеччини.[6]
У місті деякий час працював художник Микола Самокиш.
-
Пам'ятник Т-34 -
Пам'ятник «Катюші» -
Парк Хіміків -
Монумент пам'яті депортації
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.] - ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2014. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Солдат Сергій Палічук зазнав смертельного поранення внаслідок ворожої атаки з безпілотника. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024.
- Верменич Я. В. Армянськ [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 124. — ISBN 966-00-0734-5.
- П. Д. Підгородецький. Армянськ [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Армянськ інформаційний [Архівовано 12 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- стаття Армянськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Морська хроніка (рос.) [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
| Херсонська область (Каланчацький район) |
Херсонська область (Чаплинський район) | |
| Перекопська затока | 
|
Сиваш |
| Перекопська затока | Красноперекопський район | Красноперекопський район |
Міста АР Крим | ||
|---|---|---|
Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Інкерман · Керч · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта · Яни Капу |  | |
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Географія та географічні карти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |