Артинськ
| село Артинськ | |
|---|---|
 Центральна вулиця
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Олевська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060190060026923 |
| Облікова картка | с. Артинськ с. Артинськ (до 2016 р.) |
| Основні дані | |
| Населення | 215 (2001) |
| Площа | 0,71 км² |
| Густота населення | 302,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11029[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°15′11″ пн. ш. 27°44′39″ сх. д. / 51.25306° пн. ш. 27.74417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
182 м |
| Водойми | р. Либожада |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001 |
| Карта | |
  Артинськ | |
 Артинськ | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Арти́нськ (раніше — Людвипіль, до 1939 року — Поташня-Людвипіль) — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 215 осіб (2001). У 1939—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
Селом протікає річка Либожада, права притока Уборті[2].
У 1906 році в слободі налічувалося 114 жителів та 18 дворів[3], кількість населення, станом на 1923 рік, становила 154 особи, кількість дворів — 28[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 295 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 215 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,14 % |
| російська | 1,40 % |
| білоруська | 0,47 % |
Село нанесено на «Атлас української мови»[7].
На території села Артинськ існує археологічний об'єкт Артинськ–Кладовище. Сліди поселення епохи бронзи — раннього заліза простежені за 850—900 м від північно–західної околиці с. Артинськ та за 45–50 м на північ від сільського кладовища. Виявлено 03 березня 2009 р. Висота над рівнем води близько 7–10 м. Поверхня розорюється, зайнята хмільниками. У північно–західній частині вздовж краю лісу проходить польова ґрунтова дорога. Розміри: 100×35–40 м (близько 0,4 га). На поверхні зібрані уламки ліпного посуду[8].
У 1906 році — Людвипіль (рос. Людвиполь), слобода Юрівської волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 93 версти, до волосного центру, с. Юрове — 17 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Олевськ[3].
У 1923 році — сільце Поташня (Поташня-Людвипіль), увійшло до складу Тепеницької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року стала частиною Олевського району Коростенської округи[9]. Розміщувалося за 13 верст від районного центру, міст. Олевськ, та за 3 версти — від центру сільської ради, сільця Тепениця[4]. 30 жовтня 1924 року увійшло до складу новоствореної Артинської польської національної сільської ради, у 1939 році змінюється назва та статус села: через зселення центру ради, с. Артинськ, його назва та функції адміністративного центру передані до с. Поташня, відтоді — Артинськ.
11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Артинської сільської ради, село повернене до складу Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області[9].
Селяни займалися, переважно, вирощуванням хмелю, у 1980-х роках господарство давало понад тисячу тон продукції. На початку 20 століття розведенням хмелю займалося ППСП «Агро-Полісся-2006»[10].
11 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[12].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2020. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Артинськ. Олевська територіальна громада. Офіційний сайт Олевської територіальної громади. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. с. 168. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 113. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
- ↑ Тарабукін, О. О.; Ігруніна, С. О. (2013). Нові матеріали до археологічної карти Олевського району на Житомирщині (укр.). ISSN 2227-4952. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 192. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 18 квітня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Аграрний тиждень. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- Погода в селі Артинськ [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |