Координати: 51°17′56″ пн. ш. 27°45′1″ сх. д. / 51.29889° пн. ш. 27.75028° сх. д. / 51.29889; 27.75028

Сущани (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сущани
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190490081811
Основні дані
Засноване 1445
Населення 1054
Площа 1,82 км²
Густота населення 579,12 осіб/км²
Поштовий індекс 11016
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°17′56″ пн. ш. 27°45′1″ сх. д. / 51.29889° пн. ш. 27.75028° сх. д. / 51.29889; 27.75028
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Водойми річки: Уборть, Мутвиця
Місцева влада
Адреса ради 11016, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Сущани, вул. Набережна, 14
Карта
Сущани. Карта розташування: Україна
Сущани
Сущани
Сущани. Карта розташування: Житомирська область
Сущани
Сущани
Мапа
Мапа

Суща́ни [1]село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 1054 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Мутвиця впадає у річку Уборть. Неподалік від села розташований Сущанський заказник.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село  Олевської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 87 верст, від волості 12. Дворів 178, мешканців 1254[2].

4 серпня 1941 року о 19 годині в Сущанах (25 км на північний захід від Білокоровичів) відбувся бій між розвідгрупою 54-го окремого кулеметного батальйону Коростенського УРу та загоном оунівців[3]. Джерело подає інформацію про вбитих 26 оунівців, взятих в полон 4 осіб, серед яких помічник командира загону. Відомості про втрати, поранення та ін. серед бійців батальйону не наводяться.

Постаті

[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Шепетько Сергій Петрович (1986-2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1064 особи, з яких 502 чоловіки та 562 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1037 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,62 %
російська 0,19 %
білоруська 0,09 %
вірменська 0,09 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 10 листопада 2016.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 липня 2019.
  3. Владимирский А. В. На киевском направлении. По опыту ведения боевых действий войсками 5-й армии Юго-Западного фронта в июне—сентябре 1941 г. — М.: Воениздат, 1989, стр. 181. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 12 січня 2010.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]