Археполід
| Археполід дав.-гр. Αρχεπολις | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 459 до н. е. | ||
| Попередник: | Фемістокл | |
| Наступник: | Фемістокл-молодший (?) | |
| Рід: | Фемістокліди | |
| Батько: | Фемістокл | |
| Мати: | Архіппаd | |
| Шлюб: | Мнесиптолема | |
| Діти: | Фемістокл-молодший | |
Археполід (дав.-гр. Αρχεπολις; V століття до н. е.) — давньогрецький політичний діяч, син полководця Фемістокла, його наступник на посаді тирана Магнесії-на-Меандрі.
Археполід був сином афінського політика й полководця Фемістокла та його першої дружини Архіппи[ru], дочки Лісандра з Алопеки. Його батько походив зі знатного жрецького роду Лікомідів, представники якого вели своє походження від героя Ліка[1][2], а матір, на думку історика Пітера Бікнелла, була родичкою впливового політика Арістіда[3].
Згідно Плутарху, у Фемістокла було десять дітей, п'ять хлопчиків та п'ять дівчат. Первісток Фемістокла — Неокл, помер у дитинстві від укусу коня, на думку дослідника Ігоря Сурікова, наступним за старшинством був син на ім'я Архептолід. Також, вчений зазначав, що Плутарх помилився у написанні імені сина Фемістокла. Більш імовірним вважається ім'я Археполід, яке відоме з нумізматичних джерел. Також, саме ця версія імені зустрічається серед громадян Афін того часу. Суріков пояснював неточність тим, що у давніх греків написання -πολ/-πτολ було варіативним. Також дослідник припускав, що античний історик Філарх, який у своїй праці згадує сина Фемістокла Демополіда, таким чином спотворив ім'я Археполіда[4][5]. Як зазначав дослідник Джеффрі Сміт, Фемістокл давав імена своїм дітям керуючись своєю пристрастю до політики. Не було винятком і ім'я Археполіда, яке значить «архонт міста» [6]. Історикиня Саллі Хамфріс[en] вважала, що Археополід отримав таке ім'я в пам'ять про архонство[de] батька в 493—492 роках до н. е. Таким чином він народився або в період архонства або найближчим часом після[7].
Фемістокл був одним із найвпливовіших політиків Афін свого часу. Однак, унаслідок політичної боротьби, приблизно у 470 році до н. е. його вигнали з міста за допомогою остракізму. Через три роки, влада полісу проговорила його до смерті, однак, вигнанцю з родиною вдалося знайти притулок у Державі Ахеменідів. Перський цар[К 1] не тільки дозволив Фемістоклу зостатися у своїй державі, але й передав йому в управління міста Лампсак, Магнесію-на-Меандрі, Міунт, Перкоту та Палескепсіс[К 2]. Ігор Суріков відмітив, що всі ці міста, крім Магнесії, перси вже не контролювали і їх передача вигнанцю була просто символічним жестом. Фемістокл фактично правив, у якості васального тирана, лише Магнесією-на-Меандрі, де карбував власну монету[8].
Згідно досліднику Джеффрі Сміту, Фемістокл особисто навчав сина і бачив в ньому свого наступника. Археполід успадкував управлінські та лідерські якості батька, але з пересторогою ставився до батьківської упертості та чарівності. В результаті чого, Археполід допомагав батькові в його управлінні Магнесією і вивчав порядки при перському дворі та місцевих вельмож[9].
Після смерті Фемістокла у 459 році до н. е., йому наслідував Археполід. Це вдалося встановити завдяки знахідкам монет Магнесії-на-Меандрі, які за оформленням слідкували монетам Фемістокла, але мали напис Археполід[10]. Дослідник Ігор Суріков припускав, що Археполід міг правити містом до самої смерті, однак, її дата невідома[11].
Археполід був одружений зі своєю єдинокровною сестрою Мнесиптолемою, яка була дочкою Фемістокла від другого шлюбу[К 3][4][10][6]. Цей ендогамний шлюб дослідник Роберт Літтман пояснював тим, що друга дружина Фемістокла була епіклерою, тобто єдиною дочкою-спадкоємицею, після смерті якої, її спадкоємицями стали три дочки від Фемистокла. Щоб зберегти статок другої дружини всередині сім'ї, Мнесіптолему видали за єдинокровного брата. З тих же причин її сестра Нікомаха, після смерті Фемістокла, вийшла заміж за Фрасікла — свого двоюрідного брата з боку батька, він же удочерив третю сестру — Асію. Шлюб брата і сестри пояснювався складністю в пошуку женихів серед родичів через вигнання Фемістокла[4][12].
На думку дослідника Кеннета Шіді, сином Археполіда був Фемістокл-молодший, гіпотетичний наступний тиран Магнесії-на-Меандрі, який відомий лише з нумізматичним джерел[13]. На думку Джеффрі Сміта, у Ахеополіда і Мнесіптолеми могло бути кілька синів, які повернулися до Афін. Їх нащадком міг бути Фемістокл, з яким спілкувався письменник Плутарх[14]. Саллі Хамфріс висловлювала припущення, що сином Археополіда був Поліарх, могилу сина якого — Фемістокла, згадує географ Павсаній у своїй праці «Опис Еллади»[15][7].
Дата смерті Археполіда невідома, Джеффрі Сміт припускав, що Археполід правив до 412 року до н. е.[9] Ігор Суриков вважав, що цейрік є останнім роком правління Фемістоклідов в Магнесии-на-Меандрі, так як приблизно з цієї дати містом став правити Тіссаферн — перський сатрап Лідії. Однак, якщо гіпотеза про існування Фемистокла Молодшого вірна, то це він правив до 412 року до н. е., а батька змінив до цієї дати[4][11].
Монети Археполіда були вперше виявлені німецькими дослідниками Й. Нолле та А. Веннінгером, які видали каталог монет Фемістокла та його сина наприкінці XX сторіччя. У 2017 році дослідник Кеннет Шиді видав більш повний каталог[16].
Монети Археполіда відомі таких номіналів: драхма, гемідрахма, тригеміобол, геміобол, тетартеморій та гемітетартеморій. Повне ім'я правителя — ΑΡΧΕΠΟΛΙΣ зазначалося, лише, на лицьовій стороні монет старших номіналів — драхм та гемідрахм, поряд із зображенням стоячого Зевса. На зворотній стороні зображувався орел з розпростертими крилами. Надписи на реверсі різнилися залежно від номіналу, на драхмі було написано Μ—Α, тобто Магнесія, а на гемідрахмі скорочене ім'я тирана — ΑΡ—ΧΕ[17].
На лицевій стороні тригеміоболів присутній напис Α—Ρ поряд з головою Зевса. Іноді бог зображувся у лавровому вінку, або без напису. Також, відомі монети, де замість Зевса зображувався інший бог, припускається що це Гефест. На зворотній стороні самих перших тригеміоболів Археполіда зображувалася голова орла з написом Α—Μ[К 4]. На більш пізніх монетах зображувався орел у польоті з написом Μ—Α, ще пізніше карбувалися написи Α—Ρ або ΑΡ—ΧΕ[17].
На аверсі геміоболів зображувалася голова Левкіппа [de] — ойкіста Магнесії-на-Меандрі. Поряд з головою була легенда ΑΡ, але вона зустрічається не на всіх геміоболах. З метою вшанування свого батька, Археполід на реверсі монети карбував батькову монограму ΦΕ. Також, відомий інший варіант реверсу, де карбувся напис ΑΡ—ΧΕ у вигляді двох монограм із зображенням характерної афінської сови. Ця сова повинна була вказувати на афінське походження правителя[18].
На аверсі монет дрібних номіналів зображувалась голова Зевса або Левкіппа, а на реверсі голова орла або орел у польоті. На ранніх монетах були написи Α—Μ та Α—Ρ, на більш пізніх тільки Α—Ρ. На найменшому номіналі — гемітетартеморії, написів не було[13].
Загалом, у своїх монетах Археполід слідкує карбуванню Фемістокла, формуючи таким самим контінуітет у карбуванні. Водночас, введення монет із зображенням Левкіппа Ігор Суріков вважав порушенням традиції[19]. Дослідник припускав, що зображення ойкіста могло використовуватися як заміна напису з назвою міста. Загалом, Ігор Суріков зазначав, що як і на монетах батька, у пізньому карбуванні Археполіда є тенденція до заміни назви міста на ім'я правителя[17].
- ↑ За різними версіями, це міг бути Ксеркс I або вже його син Артаксеркс I.
- ↑ Ігор Суриков висловлював сумнів у вірогідності відомостей про передачу двох останніх міст, так як про них йдеться тільки в роботі Плутарха з посиланням на раньоелліністичних авторів — Фанія Ереського та Неанфа Кізікського.
- ↑ Афінське законодавство дозволяло шлюби між єдинокровними братом і сестрою
- ↑ Ретроградний варіант напису Μ—Α
- ↑ Плутарх, Фемістокл 1.
- ↑ Молчанов, 2000, с. 188.
- ↑ Суриков, 2019, с. 574—575.
- ↑ а б в г Плутарх, Фемістокл 32.
- ↑ Суриков, 2019, с. 575—576.
- ↑ а б Smith, 2021, с. 19.
- ↑ а б Humphreys, 2018.
- ↑ Суриков, 2019, с. 572—573.
- ↑ а б Smith, 2021, с. 237.
- ↑ а б Суриков, 2019, с. 576.
- ↑ а б Суриков, 2019, с. 581.
- ↑ Littman, 1979, с. 23.
- ↑ а б Суриков, 2019, с. 579.
- ↑ Smith, 2021, с. 249.
- ↑ Павсаній, I, 37.1.
- ↑ Суриков, 2019, с. 577.
- ↑ а б в Суриков, 2019, с. 578.
- ↑ Суриков, 2019, с. 577—579.
- ↑ Суриков, 2019, с. 582.
- Павсаній. Опис Еллади.
- Плутарх. Фемістокл // Порівняльні життєписи.
- Молчанов А. А[ru]. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тысячелетия до н. э. : [рос.]. — Москва : РАН, 2000.
- Суриков И. Е. Семья Фемистокла в Магнесии-на-Меандре (малоизвестный эпизод истории греческой тирании) : [рос.] // Вестник древней истории. — 2019. — № 3 (79). — С. 569–585. — ISSN 0321-0391.
- Sarah C. Humphreys[en]. Kinship in Ancient Athens An Anthropological Analysis : [англ.]. — OUP Oxford, 2018.
- Robert J. Littman. Kinship in Athenes : [англ.] // Ancient Society. — 1979. — Vol. 10. — P. 5—31. — ISSN 00661619. — JSTOR 44079435.
- Jeffrey Smith. Themistocles: The Powerbroker of Athens : [англ.]. — Pen and Sword Military, 2021.
