Перейти до вмісту

Асадолла Алам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Асадолла Алам
Прапор
Прапор
67-й Прем'єр-міністр Ірану
19 липня 1962 — 7 березня 1964 року
Попередник: Алі Аміні
Наступник: Хассан-Алі Мансур
 
Народження: 1 квітня 1919(1919-04-01)
Бірджанд, Іран
Смерть: 13 квітня 1978(1978-04-13)[1] (59 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна:  Іран
Партія: Rastakhiz Partyd і People's Partyd
Нагороди:
Великий хрест ордена Громадянських заслуг Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Великий Хрест ордена Відродження Польщі

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Амір Асадолла Алам (перс. فارسی; 1 квітня 1919 — 14 квітня 1978) — іранський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1962—1964 роках.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 23-річному віці став губернатором провінції Систан і Белуджистан. 1946 року очолив міністерство сільського господарства, ставши наймолодшим членом уряду в новітній історії країни. За часів прем'єрства Мохаммеда Мосаддика у Алама забрали паспорт, щоб він не зміг залишити країну.

Після повалення Моссадика повернувся до Тегерана, де став одним з найближчих радників Мохаммеда Рези Пахлаві. 1962 року був призначений на посаду прем'єр-міністра. За часів його врядування в межах політичної реформи жінкам було надано активне й пасивне виборчі права, було розширено можливості політичної участі для національних і релігійних меншин, знято обмеження на заміщення ними низки державних посад. При цьому вони отримували право присягатись не на Корані, а на власних священних для них книгах. Ісламське духовенство сприйняло такі ініціативи як оголошення війни. Країною прокотилась хвиля заворушень. Вперше з часів Другої світової війни в Тегерані було запроваджено надзвичайний стан. Один з демонстрантів був убитий, кілька десятків зазнали поранень, однак зрештою положення, що стосувались присяги були виключені з виборчого законодавства. Однак у питанні надання виборчого права жінкам Алам був непохитний.

Політична криза, що вивела в лідери духовної та політичної опозиції аятолу Хомейні, призвела у березні 1964 року до відставки уряду. За десять днів Алам був призначений на посаду ректора Університету Пахлаві в Ширазі.

У 1966—1977 роках обіймав посаду міністра у справах двору. На тій посаді відігравав провідну роль у плануванні та проведенні заходів, присвячених 2500-річчю іранської монархії. У липні 1977 року переїхав до Європи на лікування онкологічного захворювання, потім переїхав до США, де й помер 1978 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 'Alí Rizā Awsatí (عليرضا اوسطى), Iran in the Past Three Centuries (Irān dar Se Qarn-e Goz̲ashteh — ايران در سه قرن گذشته), Volumes 1 and 2 (Paktāb Publishing — انتشارات پاکتاب, Tehran, Iran, 2003). ISBN 964-93406-6-1 (Vol. 1), ISBN 964-93406-5-3 (Vol. 2)