Астрономія в Саудівській Аравії
Астрономія в Саудівській Аравії відносно добре фінансується, однак, попри давню традицію ісламської астрономії, сучасні наукові дослідження в країні розпочались лише нещодавно. Астрономію викладають в Університеті короля Абдель-Азіза в Джидді та в Університеті короля Сауда в Ер-Ріяді, при університетах працюють університетські обсерваторії. Інститут космічних досліджень Саудівської Аравії в Місті науки й технологій та Саудівське космічне агентство працюють над космічними проєктами.
Астрономія традиційно відігравала значну роль в ісламській культурі у зв'язку з необхідністю визначення дати початку рамадану (місяця посту) та зуль-хіджи (місяця паломництва) за спостереженням молодого місяця, розрахунку часу й напрямку молитви[1]. Ісламська традиція молитись в напрямку Кааби в Мецці на території сучасної Саудівської Аравії вимагала точного визначення цього напрямку, що сприяло розвитку астрономічних знань[2].
Місто науки й технологій в Ер-Ріяді має лазер і 75-сантиметровий телескоп для лазерної локації Місяця з метою дослідження обертання Землі й служби часу. Кафедра електричної інженерії й кафедра астрономії Університету короля Сауда в Ер-Ріяді спільно створили 3-метровий радіотелескоп[3]. Ведеться підготовча робота зі встановлення 4-метрового оптичного телескопа на північному заході Саудівської Аравії[4].
Саудівська Аравія робить успішні перші кроки в космічних дослідженнях. Зокрема, Інститут космічних досліджень Саудівської Аравії в Місті науки й технологій брав участь в розробці космічних супутників SaudiSat 5A, 5B[en], SGS-1[en], Arabsat-6A[en] й інших, а Саудівське космічне агентство за допомогою космічних кораблів SpaceX відправило в космос перших астронавтів.
Університет короля Абдель-Азіза в Джидді має навчальну програму з астрономії. Університет короля Сауда в Ер-Ріяді має кафедру фізики й астрономії, однак (станом на 2004 рік) не видавав окремих дипломів з астрономії. Близько 15-20% випускників-астрономів продовжують займатись науковою роботою в галузі астрономії або космічних наук. Решта університетських випускників астрономічних спеціальностей займаються викладанням фізики або математики, працюють в музеях і планетаріях, у військовій галузі і т.д.[5]
Астрономічні підрозділи в Університеті короля Абдель-Азіза і в Університеті короля Сауда мають невеликі планетарії й університетські обсерваторії, обладнані малими й середніми телескопами (наприклад, обсерваторія в Університеті короля Сауда має 45-сантиметровий телескоп Річі - Кретьєна). Обидві університетських обсерваторії розташовані поруч з університетами, і світлове забруднення заважає виконувати звідти сучасні спостереження[5].
В школах Саудівської Аравії не викладають ані астрономію, ані основи космічних наук[6].
В Ер-Ріяді проводились лекції для астрономів-аматорів і був куплений 25-сантиметровий телескоп Meade L200 для аматорських потреб. У Джидді приватні спонсори підтримують науковий клуб, який проводить більшу частини своєї діяльності в галузі астрономії[3].
Принц Мукрін ібн Абдул-Азіз Аль Сауд мав 21-дюймовий (53 см) повністю комп'ютеризований рефлектор за спектроскопом, який він пропонував вільно використовувати всім саудівським астрономам, однак розташування телескопа півночі країни було занадто віддаленим від місць роботи більшості науковців[7].
- ↑ Al-Malki, 2004, с. 261.
- ↑ King, David A. (2005). In Synchrony with the Heavens, Studies in Astronomical Timekeeping and Instrumentation in Medieval Islamic Civilization: The Call of the Muezzin. Т. 1. Brill Publishers. с. xvii. ISBN 978-90-04-14188-9.
- ↑ а б Al-Malki, 2004, с. 263.
- ↑ Lombardi, G., Fildes, G., Alrefay, T. Y., Almalik, N. and Cuevas, O. Preliminary characterization of the AlUla Manara astronomical site for the 4-m telescope project in the Kingdom of Saudi Arabia // Proc. SPIE 13094, Ground-based and Airborne Telescopes X, 1309459 (11 September 2024). — DOI: .
- ↑ а б Al-Malki, 2004, с. 262.
- ↑ Al-Malki, 2004, с. 266.
- ↑ Al-Malki, 2004, с. 264.
- Al-Malki M. B. Astronomy in Saudi Arabia: The Challenges // Developing Basic Space Science World-Wide: A Decade of UN/ESA Workshops / Willem Wamsteker, Rudolf Albrecht, Hans J. Haubold (eds.). — Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 2004. — С. 261-266. — ISBN 1-4020-2519-X.