Астрономія в Туреччині
Астрономія в Туреччині досить добре розвинена і продовжує розвиватись, вона викладається в кількох університетах і досліджується в багатьох обсерваторіях[1].



Астрономічні дослідження в Туреччині почалися ще в стародавні часи. Прикладом є табличка, датована 730 роком до нашої ери, яка, ймовірно, зображує церемоніальну подію з нагоди повного сонячного затемнення 15 червня 762 року до н.е. біля сучасного міста Урфа на південному сході Туреччини[2].
Давньогрецькі колонії на території сучасної Туреччини, а згодом і вся Анатолія як частина Еліністичного світу, відіграли значну роль у створенні астрономії як науки. В місті Мілет на егейському узбережжі Туреччини жили перші давньогрецькі філософи Фалес, Анаксімандр і Анаксімен. В Нікеї народився один з найвідоміших античних астрономів Гіппарх. Візантійські астрономи були менш оригінальними, ніж їхні грецькі й еліністичні попередники, хоча й вони робили певні уточнення розрахунків руху планет[3].
Першим викладачем астрономії в Стамбулі після його завоювання турками став Алі аль-Кушчі (1403–1474), співробітник Улугбека. Аль-Кушчі виховав багатьох учнів, і деякі з них згодом стали відомими астрономами[2].
Перша астрономічна обсерваторія в Туреччині була заснована Такі ад-Діном[en] в 1575 і зруйнована в 1580. Обсерваторія розташовувалась в Стамбулі, на ній працювали 8 спостерігачів, 4 асистенти і 4 клерки. Для спостережень використовувались інструменти, виготовлені Такі ад-Діном за давнішими арабськими моделями або винайдені їм самим. Деякі з них перевершували за точністю інструменти найкращого європейського спостерігача тієї доби Тихо Браге[2].
В Туреччині працюють декілька астрономічних обсерваторій[1]:
- Турецька національна обсерваторія — наукова обсерваторія з телескопами діаметром 1,5 м, 1 м, 60 см і інструментом ROTSE.
- Обсерваторія Улупинар — наукова і освітня обсерваторія з телескопами діаметром 1,22 м, 60 см, 40 см.
- Обсерваторія Канділлі — займається спостереженнями Сонця
- Обсерваторія Егейського університету — використовується для наукових, освітніх і популяризаційних цілей
- Обсерваторія Університету Анкари — використовується для наукових, освітніх і популяризаційних цілей
- Радіообсерваторія Ерджиєського університету — використовується лише для освітніх цілей
- Обсерваторія Стамбульського університету — використовується лише для освітніх цілей
- Обсерваторія Університету 19 Травня — використовується для освітніх і популяризаційних цілей, має телескоп діаметром 40 см
Астрономію викладають такі турецькі університети[1]:
- Анкарський університет (Анкара),
- Стамбульський університет (Стамбул),
- Егейський університет[en] (Ізмір),
- Ерджиєський університет[en] (Кайсері),
- Університет Чанаккале 18 Березня[en] (Чанаккале).
У початковій школі діти 9-12 років вивчають обертання та орбіту Землі, пори року, основи Сонячної системи. Астрономія раніше викладалась як обов'язковий предмет, а тепер вона є курсом за вибором і пропонуються лише в кількох школах. Природознавство та математика є обов'язковими, але викладаються не дуже добре. Через систему тестів для вступу до університетів і недоліки в підготовці вчителів викладання природничих наук часто зводиться до зубріння. Якість шкільної освіти є дуже нерівномірною як географічно, так і між різними класами суспільства[1].
Турецька національна обсерваторія проводить щорічні науково-популярні астрономічні фестивалі. Більшість астрономічних факультетів, студентських астрономічних клубів та аматорських астрономічних організацій проводять просвітницьку діяльність. Турецьке астрономічне товариство та інші організації проводять у школах астрономічні заходи — лекції, телескопічні спостереження, наукові фестивалі[1].
Астрономічні події регулярно висвітлюються в ЗМІ, в тому числі із залученням професійних астрономів. Однак астрономічна кваліфікація ЗМІ поки недостатня. Багато уваги ЗМІ приділяють астрології, НЛО тощо. Спеціальних програм з астрономії немає[1].
- ↑ а б в г д е M. Ali Alpar (7 серпня 2009). Global Astronomy Survey: Turkey. Developing Astronomy Globally. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ а б в Taner, M. S., Esenoğlu, H. H., Unat, Y., Özışık, T., Kırbıyık, H. Astronomy Education and Teacher Training in Turkey: Brief Historical Overview // Turkish Journal of Teacher Education. — 2020. — Vol. 9, iss. 2. — ISSN 2147-5156.
- ↑ Paschos, Emmanuel; Sotiroudis, Panagiotis (24 грудня 1998). Schemata of the Stars, the, Byzantine Astronomy from 1300 A.d. World Scientific. ISBN 9789814496117.
- M. Ali Alpar (7 серпня 2009). Global Astronomy Survey: Turkey. Developing Astronomy Globally. Процитовано 2 лютого 2024.
- Küçük, H. B. Contexts and constructions of Ottoman science with special reference to astronomy (Doctoral dissertation). — 2005. — 119 с.
- Taner, M. S., Esenoğlu, H. H., Unat, Y., Özışık, T., Kırbıyık, H. Astronomy Education and Teacher Training in Turkey: Brief Historical Overview // Turkish Journal of Teacher Education. — 2020. — Vol. 9, iss. 2. — ISSN 2147-5156.
- Unat, Yavuz. An Astronomy Book Written for High School by Ali Yar in 1933 and Astronomy Lessons in High School in Turkey // Kastamonu Education Journal. — 2016. — Vol. 24, iss. 4. — P. 2073-2088.