Атанасій Нос
| Атанасій Нос Βiskup Atanazy | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 24 вересня 2017 року | ||
| Обрання: | 24 серпня 2017 року | |
| Інтронізація: | 21 жовтня 2017 року | |
| Церква: | Православна церква Польщі | |
| Попередник: | Симон (Романчук) | |
| ||
| 15 січня 2007 — 24 вересня 2017 | ||
| Церква: | Православна церква Польщі | |
| Попередник: | Георгій (Паньковський) | |
| Наступник: | Макарій (Гринашкевич), в. о. | |
| Альма-матер: | Вища православна духовна семінарія у Варшаві | |
| Діяльність: | диякон, пресвітер, ієрарх, Послушник, ієромонах, духівник, парох | |
| Ім'я при народженні: | Мирослав Нос Mirosław Nos | |
| Народження: | 27 листопада 1968 (56 років) Стара-Луплянка, Польща | |
| Священство: | священник - 1 сентября 1996 года | |
| Чернецтво: | 27 серпня 1996 року | |
| Єп. хіротонія: | 24 вересня 2017 року | |
Атана́сій Нос (пол. Βiskup Atanazy, світське: Мирослав Нос, пол. Mirosław Nos; нар. 27 листопада 1968 Стара-Луплянка, гміна Міхалово, Польща) — архієрей Православної церкви Польщі; єпископ Лодзинський і Познанський (з 2017).
1988 — закінчив сільськогосподарський технікум в Міхалово. Вступив до Варшавської вищої православної духовної семінарії.
1991 — направлений для навчання в Свято-Тихонівську духовну семінарію, розташовану в Тихонівському монастирі в Саут-Кейнані (штат Пенсільванія, США)[1], яку закінчив в травні 1995 року зі ступенем магістра богослов'я (master of divinity).[2]
1996 — вступив послушником в Яблочинський монастир. 27 березня того ж року єпископом Люблінським і Холмським Авелем (Поплавським) був пострижений в рясофор і висвячений в сан диякона. 27 серпня того ж року прийняв чернецтво з ім'ям на честь преподобномученика Атанасія Брестського. 1 вересня того ж року єпископом Люблінським і Холмським Авелем (Поплавським) був висвячений в сан ієромонаха.[1]
З 1997 по 1999 — навчався як стипендіат у богословському інституті Афінського університету.
Після повернення до Польщі, 4 травня 1999 митрополитом Варшавським Саввою призначений духівником і благочинним Яблочинського монастиря .[1]
2000 нострифікував свій іноземний диплом, захистивши магістерську дисертацію в Християнській богословській академії у Варшаві на тему «Проблема релігійної терпимості на Підляшші у Другій Речі Посполитій».[1]
15 січня 2007 — призначений намісником монастиря і настоятелем приходу (парохом) при обителі.[1]
28 березня 2011 — рішенням Архієрейського Собору Польської Церкви був призначений благочинним монастирів Православної церкви Польщі[1]:
|
«З чоловічих монастирів перший за значимістю, звичайно, наш Яблочинський монастир, другий - Пресвятої Діви Марії в Супраслі, потім монастир Кирила і Мефодія в Уйковіцах, недалеко від Перемишля, монастир святого Димитрія Солунського в Саках; також скити: преподобного Серафіма Саровського в Костомлотах і Покрова Божої Матері у Висове-Здруй. Жіночі монастирі: Свята Гора Грабарка, монастир Різдва Богородиці в Зверках, монастир Успіння Божої Матері у Войнові, Покровський монастир в Турковичах і скит в Залешанах. Таким чином, чоловічих монастирів - шість, а жіночих - п'ять» | 
|
24 серпня 2017 Священним Синодом Православної церкви Польщі був обраний для висвячення в сан єпископа Лодзінського і Познанського[3].
24 вересня 2017 року в кафедральному соборі святої рівноапостольної Марії Магдалини у Варшаві хіротонізований в сан єпископа Лодзинського і Познанського. Хіротонію здійснили: митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва Грицуняк, митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр Могильов, архієпископ Люблінський і Холмський Авель Поплавський, архієпископ Верейський Євген Решетніков, архієпископ Білостоцький і Гданський Яків (Костючук), архієпископ Вроцлавський і Щецінський Георгій Паньковський, єпископ Перемишльський і Горлицький Паїсій Мартинюк і єпископ Супрасльский Григорій Харкевич.
- ↑ а б в г д е Chirotonia biskupia archimandryty Atanazego (пол.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Czterech nowych biskupów Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego (пол.). Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 25 вересня 2017.