Атанасій (Пакоста)
| Атанасій Пакоста Atanazy Pakosta | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 серпня 1619 — серпень 1625 | ||
| Інтронізація: | 7 серпня 1619 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Арсеній Андрієвський | |
| Наступник: | Теодозій Мелешко | |
| Освіта: | Браунсберзька Колегія | |
| Смерть: | серпень 1625 Холм | |
| Похоронений: | Холмський катедральний собор | |
| Прийняття священичого сану: | бл. 1609 | |
| Єпископська хіротонія: | 1619 | |
Атана́сій Пако́ста (пол. Atanazy Pakosta; ? — 1625 р.) — єпископ Руської унійної церкви; з 1619 року — єпископ Холмський і Белзький.
Походив з родини віленських міщан. Впродовж 1609—1611 рр. навчався у Колегії Єзуїтів в Браунсберзі. Ще перед від'їздом на навчання отримав священичі свячення. Після вступу до ордену василіян став ігуменом в одному з монастирів Мінська. Від 7 серпня 1619 року став єпископом Холмської єпархії.[1] Того ж року владика Атанасій розпочав активну пастирську візитацію своєї єпархії, яку поєднав із соборчиками духовенства у кожній з протопопій, при чому часто натрапляв на спротив з боку православних, особливо в Холмі, Красноставі та Буську, так наприклад, 10 лютого 1619 року в Красноставі православні міщани не допустили його в храм Святої Трійці, а прибулих з ним уніатських священиків взагалі вигнали з міста. Всього єпископ відвідав наступні протопопії: Любомильську, Ратненську, Холмську, Щебрешинську, Люблінську, Потилицьку, Белзьку, Буську, Тишовецьку та Сокальську.[2] Опріч діяльності, пов'язаної з розповсюдженням унії в підлеглій йому єпархії, єпископ Атанасій Пакоста сприяв поверненню у власність єпархії втрачених його попередниками володінь, так зокрема, він повернув у єпархіальну власність села Бусьно та Білопілля, віддані його попередником, єпископом Арсенієм Андрієвським, в оренду. Також домігся оселення отців василіян в єпархії, надавши їм монастир в Колемчицях. На роки його правління припало відновлення ієрархії православної Київської митрополії Єрусалимським патріархом Теофаном ІІІ, який в 1620—1621 роках висвятив нового православного Київського митрополита Йова Борецького та шістьох єпископів, зокрема православним Холмським єпископом став Паїсій Черкавський. З того часу Холмська єпархія мала двох ієрархів — уніатського та православного. Фактично ж, православний єпископ Паїсій Черкавський так і не зміг обійняти Холмську кафедру, через спротив прихильників уніатів, котрі не допустили його в Холм, вибравши своїм місцеперебуванням монастир святого Онуфрія в Яблочині над Бугом, звідки й управляв тією частиною єпархії, що зосталась в православній вірі[3].
Атанасій Пакоста помер на початку серпня 1625 року і заповів поховати себе в Холмському катедральному соборі[4].
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 300.
- ↑ Скочиляс І. Генеральні візитації в українсько-білоруських єпархіях Київської уніатської митрополії. 1596—1720 роки[недоступне посилання з червня 2019] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXXVIII. Праці Історично-філософської секції. — Львів, 1999. — С. 46-94
- ↑ A. Gil, Chełmska diecezja unicka 1596-1810. Dzieje i organizacja, Lublin 2005, s. 61-67, 205-206.
- ↑ A. Gil, Testament unickiego biskupa chełmskiego i bełskiego Atanazego Pakosty z 1625 roku, "Zamojsko-Wołyńskie Zeszyty Muzealne" 1 (2003), s. 121.
|
Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
