Атаяльська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атаяльська мова
Tayal
Поширена вРеспубліка Китай Північ Тайваню
РегіонТайвань
Носії84330 чол.
Писемністьлатинка
КласифікаціяАвстронезійські
Тайванські мови
Атаяльська мова
Офіційний статус
Регулюєнемає офіційного регулювання
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2map
ISO 639-3tay

Атаяльська мова — мова народу атаял, поширена на півночі Тайваню, належить до тайванських мов, австронезійської мовної сім'ї. Існує два основних діалекти скулік (squliq) та ц’улі’ (c’uli’) (або ц’оле’ — c’ole’).

Кількість мовців — 84330. Станом на 2009 рік видано Атаяльсько-англійський словник за авторством Сьорена Егерода і кілька граматик атаяльської мови. У 2002 мовою перекладена «Біблія».

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мовою говорять в центрі острова Тайвань — в префектурах Нанту та Тайчжун, на півдні — в префектурах Сіньчжу і Мяолі, а також на півночі в Тайбеї та Таоюані.

Орфографія

[ред. | ред. код]

Найчастіше атаяльська мова записується латиницею. Сполучення літер ⟨ng⟩ читається, як носовий задньоязиковий приголосний. Апостроф (') — гортанну змичку. У деяких джерелах ⟨ḳ⟩ використовується для позначення звуку /q/, а ⟨č š ž⟩ для /tʃ ʃ ʒ/.

У деяких, але не у всіх діалектах, шва /ə/ часто опускається на письмі, результатом чого є накопичення приголосних в написаному слові (наприклад pspngun /pəsəpəŋun/).[1]

Вимова деяких літер часто відрізняється від прийнятої системою IPA. Наприклад: літера ⟨b⟩ позначає звук /β/, ⟨c⟩ - /ts/, ⟨g⟩ - /ɣ/, ⟨y⟩ - /j/, а ⟨z⟩ - /ʒ/.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Діалекти значно відрізняються за своєю фонетикою. Нижче наведено голосні та приголосні звуки одного з діалектів атаяльської мови.

Голосні

[ред. | ред. код]
Голосний переднього ряду Голосний середнього ряду Голосний заднього ряду
Голосний високого підняття i u
Голосний середнього підняття e ə o
Голосний низького підняття a

Приголосні

[ред. | ред. код]
губно-губні ясенні заясенні середньопіднебінний задньоязиковий увулярні глотковий гортанний
проривні p t k q ʔ
африкат ts <c>
фрикативні глухий s x ħ <h>
дзвінкий β ɣ <g>
носові m n ŋ
дрижачий r
Напівголосний звук w j <y>

Більшість з цих звуків представлені і в інших тайванських мовах. Проте задньоязиковий фрикатив [x] характерний лише для атаяльської мови, проте не є надто частим і не може стояти на початку слова.


Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Rau, 1992, с. 22—23