Аугсбурзький імперський монетний статут (1559)
Аугсбурзький імперський монетний статут 1559 року — третій імперський монетний статут, розроблений за часів імператора Фердинанда I і затверджений на Аугсбурзькому рейхстазі. Після двох попередніх невдалих спроб, статут 1559 року нарешті затвердив єдину систему карбування монет у Священній Римській імперії, яка змогла успішно втілитись на практиці[1]. Статут скасував однакову вартість золотих рейнських гульденів та срібних гульдинерів і запровадив імперський срібний гульдинер вартістю 60 крейцерів[2].
,_Guldentaler_zu_60_Kreuzer,_CNG.jpg)
З перших двох імперських монетних статутів, Есслінгенський статут 1524 року фактично призвів лише до впровадження кельнської марки (233,855 г) як основної імперської ваги для монет, але не зміг запровадити стійкий стандарт самих монет, тоді як Аугсбурзький статут 1551 року затвердив стандартною золотою імперською монетою рейнський гульден, а срібною гульдинер, але законодавчо встановив їх однакову вартість у 60 крейцерів. Це заважало широкому впровадженню монет такого типу, оскільки фактична вартість золота до срібла постійно змінювалась. Лише третій імперський порядок карбування монет імператора Фердинанда I, затверджений на Аугсбурзькому рейхстазі 19 серпня 1559 року скасував рівну вартість золотих гульденів та срібних гульдинерів і ввів рейхсгульдинер вартістю 60 крейцерів як новий найбільший номінал срібних імперських монет (див. таблицю нижче). За словами багаторічного директора Дрезденського монетного кабінету Пола Арнольда, «це означало, що у Верхній Німеччині була скасована різниця між карбованими гульденами в 72 крейцери та 60 крейцерів, які існували після Другого імперського монетного статуту»[3].
(згідно Walther Haupt):[4]
| Номінал монети | Орієнтовна загальна вага (г) | Вага чистого срібла (г) | Проба (0/00) |
|---|---|---|---|
| Рейхсгульдинер = 60 крейцерів | 24,55 | 22,53 | 920,5 |
| Півгульдинера = 30 крейцерів | 12,28 | 11,3 | 920,5 |
| 10 крейцерів | 4,09 | 3,775 | 920,5 |
| 5 крейцерів | 2,045 | 1,886 | 920,5 |
| 2 ½ крейцера | 1,88 | 0,95 | |
| 2 крейцери | 1,5 | 0,75 | |
| Крейцер | 0,958 | 0,402 | 418,888 |
Статутом також були дозволені такі типи монет (додаткова інформація згідно Walther Haupt):[4]
| Номінал монети | Оцінка (кількість монет)
за 1 рейхсгульдинер (60 крейцерів) |
|---|---|
| Рейхсгрошен | 21 |
| Вюрцбурзький, Вюртемберзький і Баденський шилінги | 28 |
| Грішні шилінги чи шістдесятники | 48[5] |
| Раппен | 75 |
| Граухлайн | 84 |
Крім золотого рейнського гульдена, новою імперською золотою монетою був затверджений золотий дукат вартістю в 104 крейцера.
Аугсбурзький імперський монетний статут 1559 року також вимагав від імперських держав мати єдине зображення аверсу та реверсу монет. На аверсі монет мав бути зображений двоголовий імперський орел з імперською кулею на грудях, а також вказано номінал монети в крейцерах і напис FERDINANDI IMP. AUGUSTI PF DECRETO. На реверсі мав бути зображений герб і ім'я, а також титул і статус монети або власник монетного двору. Однак сам імператор не виконав своєї вказівки. (Порівняйте зображення монети для регулювання з його карбованим рейхсгульденером вище.)
У новій системі монет переважав не рейхсгульдинер, а рейхсталер, легалізований пізніше у 1566 році.
Новий Аугсбурзький монетний статут 1566 року, затверджений за імператора Максиміліана II (1564—1576) враховував домінуюче становище у державах Центральної та Нижньої Німеччини саксонських срібних гульдинерів типу талер. У 1566 році імператор затвердив монету талер з невеликим зменшенням проби з 902,78 до 888,89 ‰ як імперську монету (рейхсталер) вартістю 68 крейцерів. Тим не менш, курфюрст Август Саксонський все ще вагався щодо приєднання до Імперського монетного статуту та карбування рейхсталерів, які вже почав карбувати Максиміліан.
Однак, якби відбулася подальша затримка, курфюрсту Августу довелося б побоюватися, що важкі саксонські гульденири будуть обміняні на легші монети Імперського монетного двору, оскільки новий стандарт Імперського монетного двору поширювався. Крім того, було встановлено точний контроль для забезпечення дотримання правил Імперського монетного двору. 10 імперських округів, на які була поділена Священна Римська імперія, відповідали за контроль за дотриманням імперських правил карбування монет. З цією метою щороку відбувалося два повітові судні дні, на які повітові князі мали запрошувати людей. На випробувальні дні мав бути призначений окружний генеральний староста, який, згідно з положенням про випробування, мав стежити, щоб дріб і зерно відповідали законно встановленому імперському стандарту карбування. Монетний двір повинен був покласти шматок грошей або зразок монет кожного номіналу в замкнену коробку (контейнер, який можна замикати кілька разів), яку Головний наглядач монетного двору передав 1 січня. травня та 1 числа Жовтень треба було обстежити.
Оскільки імператор Максиміліан II рішуче наказав суворо виконувати його Імперський монетний статут, курфюрст Август більше не міг ухилятися від цього. Як імперський князь, він мав забезпечити виконання імперських правил карбування монет у Верхньосаксонському імперському окрузі. Його вступ на престол відбувся тихо 8 квітня 1571 року з карбуванням так званої головної арматури.
Він мав усі деномінації, позначені маленькою імперською державою як «відповідно до імперської основи». Рейхсталер, випущений відповідно до стандарту Імперського монетного статуту, замінив рейхсгульдинери, введені в 1559 році, і став основною валютою в Священній Римській імперії.
Монети курфюрста Августа після приєднання до Імператорського монетного статуту в 1571 році
[ред. | ред. код](Пауль Арнольд: за В. Швінковським)
| Номінал монети | Вартість
(в грошах) |
Кількість з 1 кельнської
марки срібла |
Загальна вага
(г) |
Кількість з 1 кельнської
марки чистого срібла |
Чисте срібло
(г) |
Проба
(0/00) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Рейхсталер | 24 | 8 | 29.23 | 9 | 25,98 | 888,89 |
| 1⁄2 рейхсталера | 12 | 16 | 14.62 | 18 | 12,99 | 888,89 |
| 1⁄4 рейхсталера | 6 | 32 | 7,31 | 36 | 6.5 | 888,89 |
| 1⁄8 рейхсталера | 3 | 64 | 3,65 | 72 | 3,25 | 888,89 |
| 1⁄24 рейхсталера (грошен) | 1 | 109 | 2,15 | 218 | 1.07 | |
| три пфеніга | 1⁄4 | 274 | 0,85 | 876,8 | 0,27 | 312,5 |
| пфеніг | 1⁄12 | 682 | 0,34 | 2728 | 0,09 |
Однак загалом проблеми з карбуванням монет, розмірами та вагою не могли бути усунені за допомогою імперської монетної системи через слабкість імперської центральної влади порівняно з князями, які мали право карбувати монети.
- ↑ Walther Haupt: Sächsische Münzkunde. 1974, S. 124.
- ↑ Paul Arnold: Kurfürst August und das sächsische Münzwesen. In: Numismatische Hefte, Nr. 20, 1986, S. 16: Die Wertgleichheit vom rheinischem Goldgulden und Güldener bzw. Guldiner wurde aufgehoben mit der Einführung des Reichsguldens im Wert zu 60 Kreuzern.
- ↑ Paul Arnold: Kurfürst August und das sächsische Münzwesen. In: Numismatische Hefte, Nr. 20, 1986, S. 16.
- ↑ а б Walther Haupt: Sächsische Münzkunde (1974), S. 126: Tabelle
- ↑ 'Keysers Ferdinandi newe Münzordnung' - Digitalisat | MDZ. www.digitale-sammlungen.de. Процитовано 27 листопада 2024.
- Walther Haupt: Sächsische Münzkunde. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1974, S. 124.
- Helmut Kahnt: Das große Münzlexikon von A bis Z. Regenstauf 2005, S. 32.
- Heinz Fengler, Gerd Gierow, Willy Unger: transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 26, S. 27 Tabelle.
- Paul Arnold: Kurfürst August und das sächsische Münzwesen. In: Numismatische Hefte, Nr. 20, 1986, Kulturbund der DDR, Gesellschaft für Heimatgeschichte, Bezirksfachausschuß Numismatik Dresden.
- Friedrich von Schrötter (Hrsg.), mit N. Bauer, K. Regling, A. Suhle, R. Vasmer, J. Wilcke: Wörterbuch der Münzkunde. de Gruyter, Berlin 1970 (Nachdruck der Originalausgabe), S. 556.
- Keysers Ferdinandi newe Münzordnung zu Augspurg M.D.LIX gedruckt von Franciscum Behem zu Mainz (1559)
