Аутостилія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аутостилія — з'єднання піднебінно-квадратного хряща з мозковим черепом у деяких риб (суцільноголові і дводишні) і всіх наземних хребетних за допомогою спеціальних відростків, що зчленовуються або зростаються з черепом.[1] При цьому під'язикова дуга не бере участі у прикріпленні щелеп до черепної коробки, більшою або меншою мірою редукується. Верхній елемент під'язикової дуги (підвісок) у земноводних перетворюється на слухову кісточку — стремінце. У подільшому в процесі еволюції воно зберігається у всіх наземних хребетних.

Аутостилічний череп виник у результаті еволюційного розвитку гіостилічного. Аутостилія виникла вдруге з амфістілії. Повне злиття піднебінної-квачратного хряща з мозковим черепом у химероподібних називається голостилія.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Про аутостилію у Біологічному словнику. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 1 серпня 2010.