Афанасьєв Григорій Васильович
| Афанасьєв Григорій Васильович | ||
|---|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. дореф. Григорiй Васильевъ Афанасьевъ | |
| Народження | прибл. 1804 Російська імперія | |
| Смерть | після 1845 Російська імперія | |
| Країна |  Російська імперія | |
| Вид збройних сил |  Російський імператорський флот | |
| Освіта | Миколаївське артилерійське училище | |
| Роки служби | 1820 — 1845 | |
| Звання | полковник корпусу корабельних інженерів | |
| Нагороди |
| |
Григо́рій Васи́льович Афана́сьєв (рос. дореф. Григорiй Васильевъ Афанасьевъ; близько 1804 — після 1845) — кораблебудівник XIX століття, полковник корпусу корабельних інженерів, будівельник вітрильних кораблів Чорноморського флоту Російської імперії.
Народився близько 1804 року в родині солдата. З 1815 року навчався в Миколаївському артилерійському училищі. Випущений юнгою, протягом 1820—1823 років служив у Миколаєві в Морській артилерійській бригаді. Проведений в каноніри 2-ї статті у 1820 році, протягом 1821—1823 років — унтерофіцер[1].
У 1823 році переведений до Херсонської кораблебудівної контори тіммерманським учнем 1-го класу. У 1827 перейменований на кондуктори 1-го класу корпусу корабельних інженерів. У 1829 році проведений в прапорщики, у 1837 — підпоручники, 1840 — в поручники. З 1823 по 1827 роки в Херсоні розробляв креслення суден і розбивав їх на плазі, брав участь у проведенні суден через Дніпровські мілини[1].
Із 1827 року перебував при будівництві кораблів у Миколаївському адміралтействі[1].
З 1829 року виконував креслення планових робіт по першому в Чорному морі 120-гарматному вітрильному лінійному кораблю Чорноморського флоту «Варшава», розрахунки яких провів командувач флоту адмірал О. С. Грейг. З 1832 року прапорщик корпусу корабельних інженерів Афанасьєв був помічником головного будівельника цього корабля, полковника І. Я. Осмініна. Будівництво «Варшави» провели за рекордно короткі терміни — півтора року. 6 листопада 1833 року корабель спущено на воду[2].
12 вересня 1834 року в Миколаївському адміралтействі Афанасьєв самостійно заклав і збудував своє перше судно — 10-гарматний тендер «Спішний», спущений на воду 4 червня 1835 року[3]. 19 жовтня 1836 року заклав на стапелі Миколаївського адміралтейства вітрильний транспорт «Інгул», який спустив на воду 5 вересня 1837 року[4][5].
4 жовтня 1838 року поручник корпусу корабельних інженерів Афанасьєв заклав одну з п'яти шхун типу «Гонець» — 16-гарматну вітрильну шхуну «Забіяка», спущену на воду 24 серпня 1839 року[6]. Паралельно з будівництвом шхуни «Забіяка» Афанасьєв у жовтні 1838 року розпочав будівництво трьох 16-гарматних бригів. 17 листопада 1839 року спущено на воду бриг «Фемістокл», 23 червня 1840 року — однотипний бриг «Персей», і 26 липня 1842 року — бриг «Еней»[6].
26 липня 1842 року Афанасьєв заклав у Миколаївському адміралтействі два 18-гарматних бриги типу «Паламед» — «Птолемей» і «Тезей». Спущені на воду 9 вересня 1845 року, бриги брали участь у Кримській війні 1853—1856 років[4]. Паралельно з будівництвом бригів полковник корпусу корабельних інженерів Афанасьєв з 1844 року будував у Миколаєві дві 10-гарматні шхуни «Нудна» та «Похмура»[6].
Усього з 1827 по 1845 роки побудував близько 70 суден, переважно дрібних. За швидке та якісне спорудження суден нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня та грошовими преміями[1].
- ↑ а б в г Зеленский, А. Г.; Крючков, Ю. С.; Костюк, Л. П.; Кухар-Онышко, Н. А.; Январев, Э. И.; Миронов, Ю. А. (1999). Афонасьев Григорий Васильевич. Николаевцы. Энциклопедический словарь (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 47. ISBN 966-7676-00-5.
- ↑ Шитарев, В. С. (2008). Закат эпохи парусных линкоров. № 6 (рос.). Москва: Двигатель. ISSN 0369-1276. Архів оригіналу за 21 листопада 2017.
- ↑ Тендеры специальной постройки (рос.). История русского флота. 1 лютого 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2017.
- ↑ а б Чернышев, А. А. (2002). Российский парусный флот (рос.). Т. 2. Москва: Воениздат. с. 100, 385. ISBN 5-203-01789-1.
- ↑ Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 552—553.
- ↑ а б в Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 304, 306. ISBN 978-617-7007-04-2.
- Чернышев, А. А. Российский парусный флот. — Москва : Воениздат, 2002. — Т. 2. — 480 с. — ISBN 5-203-01789-1.
- Крючков, Ю. С. Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865). — Николаев : Наваль, 2018. — 464 с. — ISBN 978-617-7007-04-2.