Варшава (лінійний корабель)
 Загальний вид 120-гарматного лінійного корабля «Варшава» з основного креслення
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Миколаївське адміралтейство |
| Закладений: | 30 березня 1832 |
| Спуск на воду: | 6 листопада 1833 |
| Перебудований: | 1844 |
| Списаний: | 1850 |
| Доля: | розібраний у 1850 році |
| Статус: | розібраний |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | лінійний корабель |
| Водотоннажність: | прибл. 4000 т |
| Довжина: | 62,96 м |
| Ширина: | 15,54 м |
| Максимальна осадка: | 7 м |
| Палуби: | 3 палуби |
| Швидкість: | 8 вузлів |
| Озброєння: | 120—121 гармата |
«Варша́ва» — 120-гарматний вітрильний лінійний корабель Чорноморського флоту Російської імперії, перший 120-гарматний лінійний корабель на Чорному морі.
Вітрильний 120-гарматний двопалубний лінійний корабель, перший 120-гарматний корабель на Чорному морі. Спроєктований за параболічним методом адмірала О. С. Грейга, як прототип використано англійський 120-гарматний корабель «Нептун»[1]. Водотоннажність корабля становила близько 4000 тонн, довжина — 62,96 метра, ширина — 15,54 метра, глибина інтрюма — 4,57 метра, осадка — 7 метрів[2][3]. Швидкість корабля сягала 8 вузлів[4].
Озброєння корабля за відомостями з різних джерел становило 121 гармату. Батарея «Варшави» складала шістнадцять 36-фунтових довгоствольних, десять 36-фунтових короткосвтольних гармат і чотири 1-пудових єдинороги на нижній палубі, на середній — тридцять чотири 24-фунтові короткоствольні гармати. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 18-фунтові гармати, згодом замінені на тридцять дві 24-фунтові гуннади. Ще десять 12-фунтових гармат, шість 36-фунтових, одна 24-фунтова, шість 18-фунтових і дві 8-фунтових карронад знаходилися на баці і чвертьпалубі[2].
Корабель названо на згадку про придушення російськими військами під командуванням І. Ф. Паскевича польського національно-визвольного руху 1830—1831 років і захоплення ними Варшави 8 вересня 1831 року[1][5].
Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 30 березня 1832 року. Головний будівник — полковник корпусу корабельних інженерів І. Я. Осмінін, у будівництві корабля брали участь прапорщик корпусу корабельних інженерів Г. В. Афанасьєв і поручик С. І. Чернявський[6][1]. Після спуску на воду 6 листопада 1833 року наступного року перейшов до Севастополя й увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[7].
Під час військової кампанії Російської імперії 1834 року виходив у плавання для проходження випробувань на воді під керівництвом віцеадмірала М. П. Лазарєва, що залишив про схвальний відгук:
|
Розміри його прекрасні, але треба сказати, що надводна частина, внутрішнє розташування, рангоут і вітрила — мої. Не поступиться жодному англійському, керма в усьому слухає чудово. «Варшава» ходить краще за всі кораблі й виглядає з усіх боків кораблем царським, яких на Балтиці ніколи не бачили, та й в Англії теж[8].
Оригінальний текст (рос.) Размерения его прекрасны, но надобно сказать, что надводная часть, внутреннее расположение, рангоут и паруса мои. Не уступит никакому английскому, руля во всех отношениях слушает превосходно. «Варшава» ходит лучше всех кораблей и смотрится во всех отношениях кораблем царским, каких на Балтике никогда не видывали, да и в Англии тоже. |
|
Під час військових кампаній 1837—1843 років у складі ескадр кораблів Чорноморського флоту брав участь у практичних плаваннях у Чорному морі. У 1843 році, крім практичних плавань, з червня по серпень також перебував у складі 4-ї дивізії контрадмірала Ф. О. Юр'єва, яка здійснювала перевезення 13-ї піхотної дивізії з Севастополя до Одеси, а потім назад до Севастополя.
Взимку 1843—1844 років перебував у Севастополі, де зазнав капітального ремонту і був тимберований[ком. 1][3]. Під час кампаній з 1844—1846 і 1848 років знову перебував у складі практичних ескадр у Чорному морі.
Після закінчення служби 1850 року розібраний в сухому доці Севастополя «через гнилість»[4].
- Є. І. Колтовський (1837—1839);
- Ф. Ф. Матюшкін (1840—1849).
- Коментарі
- Джерела
- ↑ а б в Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 360, 282, 283. ISBN 978-617-7007-04-2.
- ↑ а б Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 462—463.
- ↑ а б Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 166. ISBN 966-321-038-9.
- ↑ а б Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 301. ISBN 978-5-9533-1517-3.
- ↑ Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 143. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: июнь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Соловьев, Н. И. (1961). Сборник документов «М. П. Лазарев» (рос.). Т. 3. Москва: Воениздат.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)