Очікує на перевірку

Ахметов Мурад Хусаїнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахметов.
Ахметов Мурад Хусаїнович
Народився10 серпня 1948(1948-08-10)
Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР
Помер2006
Уфа, Башкортостан, Росія
ПохованняПівденне кладовище
Країна СРСР
Діяльністькомпозитор
Alma materРосійська академія музики імені Гнесіних
Нагороди
заслужений діяч мистецтв Росії

Мурад Хусаїнович Ахметов (10 серпня 1948, Уфа — лютий 2006, Уфа) — башкирський радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1996)[1]. Народний артист Республіки Башкортостан[2]. Син видатного композитора Хусаїна Ахметова.

Мурад Ахметов — автор першої в історії музики мусульманської філософсько-релігійної опери «Хаям і Коран». Це перша частина духовної дилогії (2-а частина — опера «Йов»).[3].

Героїчний епос, історія башкирського народу, твори башкирських поетів і прозаїків стали основою багатьох його творів: балети «В ніч місячного затемнення» за Мустаєм Карімом, «Північні амури» та «Урал-батир», ораторії «Рани батира», «Поема про Салавата», квінтет «Земля батьків» і багато інших[3].

В 1971-1972 роках — служба в лавах Радянської Армії.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Уфимське училище мистецтв по класах композиції і фортепіано.

У 1966-1971 роках — навчання в класі композиції професора А. Хачатуряна в ДМПІ імені Гнесіних[4].

Твори[5]

[ред. | ред. код]
  • «Аполлон і Марсій» — композиція для 16 струнних і соло гобоя, складний в музично-технічному відношенні твір, де партія кожного інструмента самостійна, виписана окремо, без повторів, подвоєнь або унісону[3].
  • «Тріо-медитація в стилі раги».
  • Вокальні цикли:
    • «З китайської пейзажної лірики»;
    • «З арабської любовної поезії».
  • Балети:
    • «Мауглі» (1974) — балет на відомий твір Р. Кіплінга, лібрето Х. Ахметова;
    • «Володар вогню» (1984) — балет за мотивами африканських легенд, заснований на фольклорі народів Кенії;
    • «Торквемада» (1991) — балет по монографії Хуана Льоренте «Критична історія іспанської інквізиції», лібрето В. Харченка;
    • «Північні амури» (1980) — лібрето Файзи Гаскарова;
    • «Урал-батир» (1998) — за однойменним башкирським народним епосом, лібрето Шаміля Терегулова;
    • «В ніч місячного затемнення» (1978) — балет за однойменною трагедією Мустая Каріма.
  • «Лабіринт і Мінотавр» — соната на тему давньогрецького міфу.
  • Духовна оперна дилогія:
    • «Хаям і Коран» (1991-1992) — мусульманська філософсько-релігійна опера (18 рубаї Омара Хаяма і фрагменти семи сур Корану);
    • опера «Йов» на біблійну тему.
  • Ораторії:
    • «Рани батира» на вірші Кадіма Аралбая;
    • «Поема про Салавата»;
    • «Сни Хіросіми».
  • Симфонії:
    • № 1 «Пам'яті батька», присвячена Хусаїну Ахметову;
    • Симфонічна тріада «Міленіум»:
      • № 2 «Варган-симфонія»;
      • № 3 "По прочитанню башкирського епосу «Урал-батир»;
      • № 4 «Реквієм — узун-кюй»;
    • № 5 «Про мандри вічних, земних і небесних» — останній твір композитора (невиконане).

Крім класичних творів, писав музику до спектаклів Башкирського театру драми імені Гафурі:

  • «Красний паша» Н. Асанбаєва;
  • «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка;
  • «Бібінур, ах, Бібінур!» Ф. М. Булякова,

і мультфільмів, серед яких мультфільми студії «Пілот»[6]:

  • «Авіатори» (1990)
  • «Пумс» (1990);
  • «Дива» (1990);
  • «Формула—1» (1991),

творчого об'єднання «Экран»[7]:

  • «Фатальна любов. Фільм 1» (1989);
  • «Фатальна любов» (1990).

Громадська та педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1971-1978 — викладач Училища та Інституту мистецтв Уфи;
  • 1976-1989 — проведення кропіткої роботи по комплектуванню фонду башкирської музики в Спілці композиторів Росії, організація участі башкирських народних виконавців у міжнародних фестивалях та концертах в Москві;
  • 1991-1995 — заступник голови Спілки композиторів Москви, голова Ревізійної комісії Спілки композиторів Москви;
  • 1997-1998 — референт ректора Уфимського державного інституту мистецтв з питань національної культури.

Родина

[ред. | ред. код]

Батько Мурада Ахметова — видатний композитор Ахметов Хусаїн Файзуллович.

У Мурада Ахметова четверо дітей: сини Фархад і Алан і дочка Каміла. Син Алік Ахметов від останньої дружини Альфії Рифкатівни Ахметової народився через три місяці після смерті Мурада Ахметова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 2 мая 1996 года № 617 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 1 вересня 2016.
  2. ↑ http://ufa.regionz.ru/index.php?ds=18675[недоступне посилання з лютого 2019] УКАЗ Президента РБ от 25.11.1999 № УП-763
  3. ↑ а б в Республика Башкортостан//ПАМЯТЬ :О странствиях вечных… . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  4. ↑ http://vatandash.ru/index.php?article=1155 [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Статья о Мураде Ахметове в журнале «Ватандаш»
  5. ↑ http://www.agidel.ru/?param1=13041&tab=7 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Статья памяти Мурада Ахметова в газете «Республика Башкортостан»
  6. ↑ http://www.pilot-film.com/index.php?p=show_person&pid=5093 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] Фильмография Мурада Ахметова на сайте студии «Пилот».
  7. ↑ http://animator.ru/db/?p=show_person&pid=5093 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Фильмография Мурада Ахметова на сайте Аниматор.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахметов_Мурад_Хусаїнович&oldid=41389342