Ацманчук Олександр Павлович

Ацманчук Олександр Павлович
Народження	8 вересня 1923(1923-09-08) Одеса, Українська СРР, СРСР
Смерть	7 жовтня 1974(1974-10-07) (51 рік)
	Одеса, Українська РСР, СРСР
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1947) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1953)
Діяльність	художник, викладач
Вчитель	Мучник Леонід Овсійович, Шелюто Микола Андрійович і Авілов Михайло Іванович
Відомі учні	Божій Святослав Михайлович, Гевелюк Микола Петрович, Литвак Кім Львович, Євич Василь Павлович, Антонюк Андрій Данилович, Добролежа Анатолій Тимофійович, Кравцов Микола Федорович, Герценок Віктор Андрійович і Шелюто Олександр Миколайович
Працівник	Одеське художнє училище
Член	Спілка радянських художників України

Олекса́ндр Па́влович Ацманчу́к (8 вересня 1923, Одеса — 6 жовтня 1974, Одеса) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України від 1954 року.

Біографія

Народився 8 вересня 1923 року в місті Одеса (нині Україна). Протягом 1938—1947 років (з перервою на евакуацію під час німецько-радянської війни) навчався в Одеському державному художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника, Миколи Шелюто; у 1947—1953 роках навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Михайла Авілова. Дипломна робота — картина «У день Військово-Морського флоту».

Упродовж 1953—1957 років викладав фахові дисципліни в Одеському художньому училищі. Серед учнів: Андрій Антонюк, Світослав Божій, Микола Гевелюк, Віктор Герценок, Василь Євич, Микола Змієв, Костянтин Калиновський, Микола Кравцов, Віра Кулигіна, Кім Литвак, Борис Литовченко, Леонід Панкоша, Станіслав Петрашевський, Олександр Шелюто.

Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Чкалова, № 1, квартира № 6. Помер в Одесі 6 жовтня 1974 року.

Творчість

Працював у галузях станкового (створював портрети, пейзажі, натюрморти) та монументального живопису, станкової графіки. Серед робіт:

станковий живопис

• «Портрет художниці Н. Ковтун» (1946);
• «Ранок» (1947);
• серія пейзажів Одеси (1947–1960-ті);
• «Нафтогавань» (1948);
• «Ланжерон» (1950-ті);
• «Хмарний день» (1953);
• «У день Військово-Морського флоту» (1953; Музей Російської академії мистецтв);
• «Портрет Ади» (1954; Одеський художній музей);
• «На дачі» (1954);
• «Діти на ґанку» (1955);
• «Присмерки» (1956);
• «Човнярка» (1956);
• «Осінній туман» (1956);
• «Дано наказ…» (1957; Національний художній музей України);
• «Ранній сніг» (1957);
• «Портрет хірурга Бориса Юхимовича Франкенберга» (1957);
• «Політ» (1960—1967);
• «Голова юнака» (1962);
• «Олива та червоні гори» (1963);
• «Кущ оливи» (1965);
• «Солдат миру» (1965);
• «Ленін на трибуні» (1967);
• «Квітуча гілка» (1970);
• «Портрет В. Касаткіної» (1970);
• «Портрет скульптора Олесандра Князика» (1971);
• «Зліт» (1971);
• «Дівчина в червоному» (1973);
• «Квітуча гілка» (1973);
• «Портрет Ольги Токаревої» (1973);
• «Наталя» (1973);
• «Портрет молодого вченого»/«Обчислювач» (1973);
• «Барабанщик» (1970—1974).

монументально-декоративні панно

• «Жовтнева революція» на Головному павільйоні Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР у Києві (1958, у співавторстві з Адольфом Константинопольським, Олександром Хмельницьким, Михайлом Кривенком);
• «Володимир Ілліч Ленін» в приміщенні Одеського Головпоштамту (1962).

Виконав низку графічних портретів, зокрема заслуженого артиста РРФСР Сергія Філіппова (1958, вугілля).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1965 року.

Література

• Ацманчук, Александр Павлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 243. (рос.);
• Ацманчук Олександр Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 18.;
• Ацманчук Олександр Павлович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Т. В. Басанець. Ацманчук Олександр Павлович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 120. — ISBN 5-88500-27-1;
• Ацманчук Олександр Павлович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 30 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Т. В. Басанець. Ацманчук Олександр Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
• Б. М. Пінчевська. Ацманчук, Олександр Павлович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.;
• Г. Скляренко. Ацманчук Олександр Павлович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 75—76.