БС-136 «Оренбург»
| БС-136 «Оренбург» | ||
|---|---|---|
| БС-136 «Оренбург» | ||
 | ||
| Схематичне зображення підводного човна проєкту 667БДР «Кальмар», до якого належав БС-136 «Оренбург» | ||
| Верф |  завод № 402, Сєверодвінськ
| |
| Під прапором | СРСР Росія
| |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР Військово-морські сили Російської Федерації
| |
| Порт приписки | Оленья Губа | |
| На честь | Оренбург | |
| Закладений | 9 квітня 1979 | |
| Спуск на воду | 15 квітня 1981 | |
| Введений до складу флоту | 5 листопада 1981 | |
| Перейменований | 2004 року присвоєне найменування «Оренбург» | |
| Перекваліфікований | 2002 року модернізований за проєктом 09786 у носій надмалих ПЧ | |
| На службі | 1981–по т.ч. | |
| Бойовий досвід | Холодна війна Друга холодна війна | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | багатоцільовий атомний підводний човен | |
| Розробник проєкту | ЦКБМТ «Рубін» | |
| Головний конструктор | Ковальов С. М. | |
| Класифікація НАТО | Delta III | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14 вузлів (27 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 24 вузла (47 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 390 м | |
| Гранична глибина занурення | 450 м | |
| Автономність плавання | 90 діб | |
| Екіпаж | 130 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 162,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 11,7 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 8,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 10 600 т | |
| Силова установка | ||
|
Атомна: 2 × водо-водяних ректори ВМ-4С 2 ГТЗА з ешелонним розташуванням по 20 000 к.с. 2 АТГ по 3000 кВт кожен 2 групи АБ 2 ДГ ДГ-460 по 460 кВт, 2 електродвигуни економічного ходу |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 180 МВт | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 ТА калібру 533-мм (16 торпед) | |
| Ракетне озброєння | ракетний комплекс Д-9Р з БРПЧ 16 ракет Р-29Р | |
| ППО | 2 × ПЗРК «Стріла-2М» | |
БС-136 «Оренбург» (рос. БС-136 «Оренбург») — радянський/російський багатоцільовий атомний підводний човен проєкту 667БДР «Кальмар». Закладений 9 квітня 1979 року на заводі № 402 у Сєверодвінську під назвою К-129 під заводським номером 398. 15 квітня 1981 року спущений на воду. 5 листопада 1981 року включений до складу Північного флоту ВМФ СРСР.
30 листопада 1981 року підводний човен увійшов до складу 13-ї дивізії 3-ї флотилії підводних човнів Північного флоту, що базувалася на базі Оленья Губа. 22 березня 1996 віднесений до підкласу атомних підводних човнів спеціального призначення, отримав номер КС-129.
У 2002 році завершена модернізація за проєктом 09786. Під час реконструкції вирізали відсіки ракетного та торпедного озброєнь.
У 2006 році корабель увійшов до складу ВМФ Росії як АПЧ спеціального призначення, входить до складу 29-ї окремої бригади підводних човнів Північного флоту.
27 вересня 2012 року в ході експедиції «Севморгео» БС-136 «Оренбург», виконавши роль носія глибоководної атомної наукової станції — підводного човна АС-12 проєкту 10831, відомого як «Лошарик», досяг Північного полюса.
- Список атомних підводних човнів США
- К-391 «Братськ»
- HMS Splendid (S106)
- USS Arizona (SSN-803)
- Підводні човни проєкту 667АМ «Навага-М»
- Список затонулих атомних підводних човнів
- Виноски
- Джерела
