Бабич Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабич.
Ф
Олександр Бабич
Олександр Бабич
Олександр Бабич
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Бабич
Народження 15 лютого 1979(1979-02-15) (45 років)
  Комунарськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Юнацькі клуби
Україна «Дніпро» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997 Україна «Кремінь» 10 (0)
1997 →  Україна «Гірник-спорт» 2 (0)
1998–2001 Україна «Дніпро» (Д) 8 (0)
1998–2001 →  Україна «Дніпро-2» 70 (1)
2001 →  Україна «Дніпро-3» 10 (0)
2001–2002 Україна «Поліграфтехніка» 22 (5)
2002–2005 Росія «Анжі» 82 (5)
2005–2008 Україна «Металіст» 67 (6)
2009–2011 Україна «Чорноморець» 31 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2017 Україна «Чорноморець» (в.о.)
2017 Україна «Чорноморець»
2017–2020 Україна «Маріуполь»
2021–2022 Україна «Кривбас»
2022–2024 Болгарія «Фратрія»
2024 Болгарія «Пирин» (Благоєвград)
2024– Україна «Чорноморець»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ба́бич (нар. 15 лютого 1979, Комунарськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР) — український футбольний тренер. В минулому — футболіст, захисник. Грав у складі дніпропетровського «Дніпра», харківського «Металіста», одеського «Чорноморця», махачкалинського «Анжі» та низки інших клубів.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Випускник школи футболу «Дніпро». У 1997 році він почав свою кар'єру в другій лізі чемпіонату України з футболу в клубі «Кремінь». Також грав в фарм-клубі «Гірник-спорт».

Олександр Бабич під час виступів за «Чорноморець». 2010 рік.

На початку 1998 року був запрошений в «Дніпро», але більшість часу грав за резервні команди «Дніпро-2» та «Дніпро-3».

У сезоні 2001/02 виступав за «Поліграфтехніку», де забив єдиний гол у матчі плей-оф проти житомирського «Полісся», який дозволив олександрійцям залишитися у вищому дивізіоні. Після закінчення сезону він відправився до Росії, де пробув три роки виступаючи за «Анжі».

Влітку 2005 року повернувся в Україну, ставши гравцем харківського «Металіста». У січні 2009 року переїхав в Одесу[1], де влітку 2010 року був обраний капітаном команди «Чорноморець». Після серйозної травми не зміг відновитися до прийнятного для себе рівня і навесні перед стартом другої частини сезону 2011/12 вирішив завершити кар'єру футболіста[2].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

16 грудня 2014 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера ФК «Чорноморець» (Одеса), після того як головний тренер «моряків» Роман Григорчук розірвав контракт з клубом[3].

10 лютого 2017 року Олександр Бабич завершив навчання за програмою «PRO» — диплом УЄФА, та отримав відповідну ліцензію міжнародного зразка[4]. 25 лютого 2017 року офіційно призначений на посаду головного тренера одеського «Чорноморця»[5]. Втім вже 21 серпня 2017 року він пішов у відставку, коли після 6-го туру в УПЛ «Чорноморець» посідав в турнірній таблиці останнє місце, маючи в активі 1 очко[6].

22 вересня 2017 року очолив «Маріуполь»[7]. Першим його суперником стала «Олександрія», 24 вересня 2017 року «Маріуполь» на своєму полі зіграв внічию (1:1) з підопічними Володимира Шарана. Всього ж Олександр Бабич очолював «Маріуполь» протягом 3-х сезонів, під його керівництвом команда провела 101 матч, здобувши 34 перемоги, 26 нічиїх та зазнавши 41 поразку, різнича м'ячів — 118:154 (в Прем'єр-Лізі — 87 матчів: 28 перемог, 23 нічиї, 36 поразок, різниця м'ячів — 97:131, У Кубку України — 8 матчів: 5 перемог, 1 нічия, 2 поразок, м'ячі — 16:12, в Лізі Європи — 6 матчів, 1 перемога, 2 нічиї, 3 поразки, м'ячі — 5:11). За цей період азовська команда повторила практично всі свої історичні максимальні досягнення. Двічі «Маріуполь» досягав півфінальної стадії розіграшу Кубка України, двічі виходив в кваліфікацію Ліги Європи, і один раз займав четверту сходинку в чемпіонаті України[8]. 29 липня 2020 року, після того як «Маріуполь» програв «Колосу» (Ковалівка) в фіналі плей-оф за путівку в Лігу Європи на наступний сезон і залишився без єврокубків[9], Олександра Бабич заявив під час післяматчевого флеш-інтерв'ю, що його контракт з клубом підійшов до кінця і він покидає команду[10].

2 жовтня 2021 року було повідомлено, що Олександр Бабич став головним тренером «Кривбаса»[11][12]. Під його керівництвом команда жодного разу не програла: 6 перемог та 3 нічиї у 9 офіційних матчах. 6 червня 2022 року залишив «Кривбас»[13].

Влітку 2022 року Бабич переїхав до Констанци, Румунія, де за допомогою Олександра Лавренцова він зустрів російського бізнесмена Віктора Бакуревича, власника новоствореної команди «Фратрія»[14], та став головним тренером команди, яка грала у регіональній лізі, четвертому дивізіоні країни[15]. 2023 року він з командою посів перше місце і вийшов до Третьої ліги[16]

5 лютого 2024 року Бабич очолив клуб вищого дивізіону Болгарії «Пирин» (Благоєвград)[17]. За підсумками сезону команда посіла передостаннє 15 місце і вилетіла з Першої ліги.

9 липня 2024 року Бабич знову очолив одеський «Чорноморець»[18].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ UA-Футбол. Александр Бабич: «Рад, что продолжу свою карьеру в Одессе». Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 30 липня 2020.
  2. ↑ Александр Бабич завершил карьеру [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Роман Григорчук залишив "Чорноморець". УНІАН. 16 грудня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  4. ↑ Срна, Тимощук і ще 23 тренери отримали PRO-дипломи УЄФА. UA-Футбол. 11 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  5. ↑ «Чорноморець»: Бабича затвердили головним тренером, Люлька — капітан. UA-Футбол. 25 лютого 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 25 лютого 2017.
  6. ↑ Наставник Чорноморця Олександр Бабич подав у відставку — UA-Футбол. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 30 липня 2020.
  7. ↑ Маріуполь оголосив про призначення Бабича на посаду головного тренера — UA-Футбол. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 30 липня 2020.
  8. ↑ ОЛЕКСАНДР БАБИЧ І ЙОГО ШТАБ ЗАВЕРШИЛИ РОБОТУ В ФК МАРІУПОЛЬ. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  9. ↑ Колос обыграл Мариуполь и вышел в квалификацию Лиги Европы. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  10. ↑ Бабич попрощався з Маріуполем. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  11. ↑ Олександр Бабич — головний тренер ФК «Кривбас» [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Олександр Бабич — новий тренер «Кривбаса». Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  13. ↑ Андріюк, Богдан. Бабич залишив «Кривбас»y. ua.tribuna.com. Процитовано 9 липня 2024.
  14. ↑ Магльований, Олег. Олександр Бабич: «Власник «Фратрії» - російський бізнесмен, він займається волонтерською діяльністю на підтримку України». ua.tribuna.com. Процитовано 9 липня 2024.
  15. ↑ Собственикът на най-бързо развиващия се клуб в България: До 5 години искаме да сме в efbet Лига. Gong.bg (болг.). Процитовано 9 липня 2024.
  16. ↑ Фратрия пише нова футболна история край морето. Sportal.bg (болг.). Процитовано 9 липня 2024.
  17. ↑ Ватрас, Дмитро. Бабич очолив «Пирин», який йде 14-м у чемпіонаті Болгарії. ua.tribuna.com. Процитовано 9 липня 2024.
  18. ↑ Честних, Тимур. «Чорноморець» оголосив про призначення Бабича головним тренером. ua.tribuna.com. Процитовано 9 липня 2024.
  19. ↑ «Металіст» позбавлений бронзових медалей згідно з п.5.1 рішення АК ФФУ від 19.10.2010 року [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.], п.1 рішення САС від 02.08.2013 року [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бабич Олександр Олександрович
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабич_Олександр_Олександрович&oldid=43477469