Перейти до вмісту

Костилєв Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костилєв.
Ф
Олексій Костилєв
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Миколайович Костилєв
Народження 1914(1914)
  Москва, Російська імперія
Смерть 1989(1989)
  Москва, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1929—1932 СРСР «Старт» (Москва) ? (?)
1933—1934 СРСР «Промкооперація» ? (?)
1935 СРСР «Спартак» (М) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1936—1937
1938—1939
1940—1941
1947—1948
1949—1950
1951
1953—1954
1955—1956
1957—1959
1960—1962
1962
1963
1964
1964—1965
1966
1969
1970—1971
1973 		СРСР «Динамо» (Кл)
СРСР «Динамо» (Кз)
СРСР «Спартак» (Кш)
СРСР «Шахтар» (Ст)
СРСР «Торпедо» (Ст)
СРСР «Спартак» (Уж)
СРСР «Металург» (Од)
СРСР «Металург» (З)
СРСР «Труд» (В)
РРФСР
СРСР «Локомотив» (М)
СРСР «Труд» (В)
СРСР «Серп і Молот»
СРСР «Кубань»
СРСР «Металург» (Ч)
СРСР «Торпедо» (Т)
СРСР «Сахалін»
СРСР «Чкаловець» (Н)
Звання, нагороди
Нагороди
орден Червоної Зірки
заслужений тренер РРСФР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олексій Миколайович Костилєв (рос. Алексей Николаевич Костылев; нар. 1914, Москва, Російська імперія — пом. 1989, Москва, СРСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений тренер РРФСР.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1929 року в команді «Старт» (Москва). У 1933 році перейшов до московської «Промкооперації». У 1935 році, після реорганізації команди, став гравцем московського «Спартака», у футболці якого завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера розпочав по завершенні кар'єри гравця. Закінчив інститут фізичної культури і Вищу школу тренерів[1]. З 1936 року тренував «Динамо» (Калінін), «Динамо» (Казань) та «Спартак» (Кишинів).

Після початку Німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії. В'язень німецького концтабору Маутгаузен[2]. Відзначений орденом Червоної зірки та іншими медалями[3].

По завершенні Другої світової війни повернувся до тренерської роботи. У 1946 році приєднався до тренерського штабу донецького «Шахтаря», а в 1947 році очолив «гірників», якими керував до 1948 року. З 1949 по 1950 рік очолював сталінградське «Торпедо», а з 1953 по 1954 рік — одеський «Металург»[4]. У 1955 році переїхав до запорізького «Металурга»[5]. З 1957 по 1959 рік займав посаду головного тренера «Труда» (Воронеж). У 1960—1962 роках очолював збірну РРФСР. Потім тренував «Локомотив» (Москва), знову «Труд» (Воронеж), «Серп і Молот» (Москва), «Кубань» (Краснодар), «Металург» (Череповець), «Торпедо» (Таганрог), «Сахалін» (Южносахалінськ) та «Чкаловець» (Новосибірськ). З 1967 по 1968 рік керував клубом «Локомотив» (Калуга) на посаді технічного директора.

Помер 1989 в Москві у віці 75 років.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Шахтар» (Сталіно)

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чемпионство РСФСР 1966 года (рос.). kalugasupport.blogspot.ru. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 18 березня 2014.
  2. ↑ Как «Стахановец» «Шахтёром» стал (рос.). donjetsk.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2014.
  3. ↑ Команда, которую мы потеряли (продолжение) (PDF) (рос.). Газета «Игрок» Воронеж №17 (982) от 30.04.2013. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
  4. ↑ Зимние сборы: взгляд в историю [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Звезды запорожского «Металлурга». Алексей Николаевич Костылев | Газета Правда [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костилєв_Олексій_Миколайович&oldid=39202972