Перейти до вмісту

Бабишин Степан Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бабишин Степан Дмитрович
Народився5 грудня 1918(1918-12-05)
Нове Поріччя, Городоцька волость, Кам'янець-Подільський повіт, Подільська губернія, УНР
Помер14 жовтня 1991(1991-10-14) (72 роки)
Діяльністьісторик
Науковий ступіньдоктор педагогічних наук[d]

Степа́н Дми́трович Баби́шин (5 грудня 1918, село Нове Поріччя, нині Городоцького району Хмельницької області — 14 жовтня 1991, Івано-Франківськ) — український педагог, історик. Доктор педагогічних наук (1980), професор (1981).

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник Великої Вітчизняної війни. Навчався у Київському та Львівському педагогічних інститутах. Після війни — перший секретар Кам'янець-Подільського міського комітету ЛКСМУ (до жовтня 1946 року; його наступником 21 жовтня 1946 року став Семен Дмитрович Дудочка) [1]. На шпальтах міської газети «Прапор Жовтня» виступив зі статтями «Політвиховна робота серед студентської молоді» [2], «Про політичну активність молодих виборців» [3]. Далі працював секретарем Хмельницького обкому ЛКСМУ, в апараті Хмельницького обкому КП(б)У.

Завідувач Хмельницького обласного відділу народної освіти (1950 — початок 1970-х). Від 1965 року — доцент, завідувач кафедри (1977—1988), професор Івано-Франківського педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника).

Помер 14 жовтня 1991 року. Похований у рідному селі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував історію освіти в Україні, а також історію міст і сіл Поділля.

Автор «Путівника по визначних місцях області: На допомогу юним мандрівникам по рідному краю» (1958), щодо якого зазначав: «Цей путівник ставить за мету надати допомогу юним туристам-краєзнавцям у мандрівках по рідному краю, вивченні багатств свого району, області, в ознайомленні з історичними місцями громадянської і Вітчизняної війн, з місцями перебування видатних діячів вітчизняної науки, мистецтва і літератури, археологічними пам'ятками, які виявлені вченими на території нашої області».

З ініціативи Бабишина обласний інститут удосконалення вчителів у 1950-х роках розробив програму для збирання матеріалів з топоніміки. Школам рекомендувалося використати такі джерела, як розповіді старожилів, давні акти, які зберігаються в Кам'янець-Подільському історичному архіві, матеріали і вивчення місцевої діалектної лексики і народної географічної термінології. Сотні вчителів, а разом з ними тисячі учнів включились в науково-дослідницьку роботу. Про досвід цих пошуків Бабишин розповів у працях:

  • Топоніміка в школі. — К., 1962.
  • Топоніміка в позакласній роботі з географії. — К., 1968.

Серед інших праць:

  • Школа та освіта Древньої Русі: IX — перша половина XII ст. — К., 1973.
  • Археологические источники о распостранении грамотности в Древней Руси. — Москва, 1977.

Уклав хрестоматію «Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства 14—17 вв.» (Москва, 1985).

Співавтор книг:

  • Історія школи і педагогічної думки УРСР. — К., 1989.
  • Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X — початок XX століття). — К., 1991.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. П'ята міська конференція ЛКСМУ // Прапор Жовтня. — 1946. — 23 жовтня. — С. 1.
  2. Бабішин С. Політвиховна робота серед студентської молоді: Комсомольське життя // Прапор Жовтня. — 1945. — 5 грудня. — С. 2.
  3. Бабішин С. Про політичну активність молодих виборців: Комсомольське життя // Прапор Жовтня. — 1945. — 26 грудня. — С. 2.

Література

[ред. | ред. код]
  • Воловик В. П., Мазило І. В. Бабишин Степан Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 27.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 117.
  • Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 7—8.
  • Савчук В., Сушко О. Бабишин Степан Дмитрович // Краєзнавці України. — Київ — Кам'янець-Подільський, 2003. — Т. 1. — С. 12.

Посилання

[ред. | ред. код]