Бажанська-Озаркевич Ольга-Олександра Порфирівна
Ольга-Олександра Порфирівна Бажанська-Озаркевич | |
---|---|
Ім'я при народженні | Ольга-Олександра Порфирівна Бажанська |
Народилася |
30 грудня 1866 Львів |
Померла |
15 липня 1906 (39 років) Закопане |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Національність | українка |
Діяльність |
піаністка, фольклористка, письменниця, громадська діячка |
Батько | Бажанський Порфирій Іванович |
Діти | Оксана |
О́льга-Олекса́ндра Порфи́рівна Бажа́нська, у шлюбі Озарке́вич (30 грудня 1866, Львів — 15 липня 1906, Закопане, нині Польща) — українська піаністка, фольклористка, письменниця, громадська діячка та рання феміністка. Літературні псевдоніми — Оксана, Олеся Б. За означенням «Енциклопедії українознавства», Ольга-Олександра Бажанська — перша українська фахова піаністка в Галичині. Брала активну участь у жіночому русі.
Ольга-Олександра Бажанська народилася 30 грудня 1866 року у Львові у родині священика УГКЦ, композитора, музикознавця, письменника, фольклориста Порфирія Бажанського.
Музики навчалася у батька та І. Гуневича (Львів). У 1885 році закінчила Львівську учительську семінарію. Після цього учителювала в селі Сороки (нині Сороки-Львівські Пустомитівського району Львівської області) та в місті Городок (нині Львівської області). Навчала грі на фортепіано.
1891 року стала однією з організаторок у Львові музично-хорового товариства «Боян».
Померла 15 липня 1906 року в місті Закопане (нині Польща). Похована у Львові на 59 полі Личаківського цвинтаря.
У 1892—1900 роках Бажанська-Озаркевич виступала як піаністка в концертах товариства «Боян», присвячених Тарасові Шевченку та Маркіяну Шашкевичу.
Акомпанувала на концертах у Львові співакам Соломії Крушельницькій (1892, 1894, «Ой люлі, люлі» та «Ой місяцю, місяченьку» Миколи Лисенка, «У гаю, гаю» Дениса Січинського), Марії Павликів, Іванові Скалишу та іншим.
У репертуарі Бажанської-Озаркевич були фортепіанні твори українських і зарубіжних композиторів, зокрема Миколи Лисенка, Фридерика Шопена, Ференца Ліста, Роберта Шумана.
Композитор Остап Нижанківський присвятив Бажанській-Озаркевич твір «Над озером» (1894).
1887 року в першому феміністичному альманасі України «Перший вінок» опублікувала новелу «Кіндрат» (Новели з народного життя, с. 120—139.) та вірш «Колись було» («Колись була я весела…», с. 159).
1891 року в журналі «Народ» опублікувала повість «5.V 1891», присвячену долі жінки-інтелігентки в тогочасному суспільстві.
Перекладала твори польського письменника Владислава Оркана (оповідання «Підвечірок», «Недовірок», «Ясна Поляна», «Над Бердом»).
У Сороках записала прислів'я, які Іван Франко вмістив у своєму виданні «Галицько-руські приповідки» (1901—1910).
Записані Бажанською-Озаркевич народні пісні увійшли до збірника «Русько-народні галицькі мелодії» (Львів, 1905—1912, частини 1—10), упорядником якого був Порфирій Бажанський.
- Бажанська Ольга-Олександра // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 82.
- Полєк В. Т. Бажанська-Озаркевич Олександра Порфирівна // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 110.
- Бажанські // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 40. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Бажанські // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 34. — ISBN 5-88500-071-9.
- Медведик П. К. Бажанська-Озаркевич Олександра Порфирівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 74.
- Записки НТШ. — Т. 226. — Львів, 1993. — С. 374—375.
|