Байрак Олена Миколаївна
| Байрак Олена Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася | 7 серпня 1957 Полтава, Українська РСР, СРСР |
| Померла | 4 лютого 2018 (60 років) Підпечери, Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна |
| Поховання | Полтава |
| Країна | .svg){kind=small} Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Олена Миколаївна Ба́йрак, за прізвищем чоловіка — Смоляр (7 серпня 1957, Полтава — 4 лютого 2018, c. Підпечери, Івано-Франківська область) — український біолог, доктор біологічних наук, професор. Автор природоохоронних фотовиставок, проекту створення регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський».
Народилася 7 серпня 1957 року у Полтаві.
1975 р. — закінчила середню школу № 2.
З дитинства полюбляла музику, згодом виявились композиторські здібності. Закінчила дитячу музичну школу № 1 по класу фортепіано, а в 16 років самотужки опанувала ще один музичний інструмент — гітару, що стала її вірною супутницею на все життя, яке було завжди наповнене музикою і піснями.
1976—1979 рр. — і керівником вокально-інструментального ансамблю «Емпіреї», співала в народному хорі «Калина» Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка,
1980 р. — заснувала ансамбль політичної пісні «Факел»,
1976—1981 р. — закінчила Полтавський педагогічний інститут (нині Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка), де відтоді й працювала. Пройшла шлях від студентки, асистента кафедри ботаніки до доктора біологічних наук (2001), професора (2003).
1987 р. — кандидатська дисертація на тему «Лишайники Лівобережної Лісостепової України».
1987—1991 р. — була членом вокальної групи «Джерело» природничого факультету інституту.
Їй належать слова та музика більш як 50 пісень про природу, зібраних на тематичних дисках:
- «Вишукані квіти»,
- «Намалюй мені степ»,
- «Старинный парк»,
- «Мелодії цвітіння».
Які вона майстерно виконувала, адже мала абсолютний музичний слух та неповторний голос. Любов до природи Олена Миколаївна подавала не тільки у віршах і піснях, а й у фотографіях і відеофільмах про раритети флори Полтавщини, екзоти Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, Устимівський та Криворудський дендропарки тощо.
З початку 90-х років тісно співпрацювала з Міжвідомчою комплексною лабораторією наукових основ заповідної справи Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України і Міністерства екобезпеки України.
Брала участь у створенні понад 150 природно-заповідних об'єктів Полтавської області, завдяки чому площа заповідних територій збільшилась майже в десять разів. Здійснювала моніторинг рослинного світу заповідних об'єктів.
2001 р. — докторська дисертація на тему «Фіторізноманітність Лівобережного Придніпров'я».
З 2001 по 2006 – завідувала кафедрою екології та охорони довкілля.
2006 р. — переїхала до Києва, де рік працювала в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України провідним науковим співробітником відділу ландшафтного будівництва.
2007—2010 рр. — заступник директора з наукової роботи Наукового Центру екомоніторингу і біорізноманіття мегаполісу НАН України.
2010 р. — директор Центру заповідної справи, рекреації та екологічного туризму.
2012—2018 рр. — до останніх днів очолювала кафедру заповідної справи навчально-наукового інституту економіки та екології природокористування Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.
Напрями наукових досліджень:
- фітоіндикація,
- паркознавство,
- екологічна освіта та виховання.
Сформувала власну наукову школу. Під її керівництвом захищено вісім кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Ботаніка» та «Екологія».
Автор понад 300 наукових та 50 навчально-методичних публікацій, в тому числі 15 монографій, підручника «Біологія» для вищих навчальних закладів, навчальних програм і посібників, статей у фахових виданнях, збірниках матеріалів конференцій, буклетів, проспектів, календарів.
| «Гармонійне життя — у праці, красі, любові![1]» |
Широко відомі її книги про поширення рідкісних рослин, рослинний світ і біорізноманіття заповідних територій Полтавщини:
- «Заповідна краса Полтавщини» (1996),
- «В гаю заграли проліски» (1994, 2001),
- «Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території» (2003),
- «Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини» (2005),
- «Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку» (2007).
- «Моє улюблене дерево. Автобіографічний нарис» (2017).
Засновниця серії науково-популярних видань «Видатні дослідники та природоохоронці України», в якій за період з 2011 по 2016 рр. — вийшли п'ять книг, присвячених відомим ученим-ботанікам.
В ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» вчена вкладала душу. Тут були створені екологічно-туристичні маршрути, проводились тематичні екскурсії, закладений фруктовий сад, дендропарк, відкритий “Музей природи і мистецтва”. Місією Олени Миколаївни було звернути увагу на перспективи заповідних об’єктів як пересічного населення, так і влади. Неодноразово вона організовувала наукові експедиції, видавали наукові праці та буклети. [2]
2012 р. — у запровадженій нею серії видань «Національна екомережа і природно-заповідний фонд України» побачили світ шість вишуканих книжок, серед яких дві про заповідні об'єкти Полтавщини.
Її колега В. М. Самородов стверджує: вона сьогодні практично найбільший знавець рослинного світу Полтавщини, її стараннями площі заповідних територій нашого краю за останні 20 років збільшилися майже вдесятеро[3].
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського створено іменний фонд О. М. Байрак, який на сьогодні нараховує близько 500 одиниць. До його складу увійшли ботанічні збори, наукові праці, документи, альбоми з фотовідбитками, особисті речі інше.
Трагічно загинула в автокатастрофі 3 лютого 2018 на Івано-Франківщині[4]. Похована у Полтаві.
У місті Полтава є вулиця Олени Байрак.
- Байрак, О. М. Безсудинні рослини Лівобережного Лісостепу України: структурний аналіз, питання охорони, анотований список видів. Грунтові водорості, лишайники, мохоподібні / О. М. Байрак, С. В. Гапон, А. А. Леванець. — Полтава: Ворскла, 1998. — 159 с.
- Байрак, О. М. Заповідними стежинами Лохвицького краю / О. М. Байрак, Т. І. Заболотна, М. В. Слюсар. — 2-ге вид. — Полтава: Дивосвіт, 2012. — 184 с.
- Байрак, О. М. Заповідними стежинами Лохвицького краю / О. М. Байрак, Т. І. Заболотна, М. В. Слюсар. — Полтава: Дивосвіт, 2011. — 184 с. Байрак, Олена Миколаївна. Конспект флори Лівобережного Придніпров"я: судинні рослини / О. М. Байрак. — Полтава: Верстка, 1997. — 162 с.
- Байрак, О. М. Конспект флори Полтавщини. Вищі судинні рослини / О. М. Байрак, Н. О. Стецюк. — Полтава: Верстка, 2008. — 196 с.
- Байрак, О. М. Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку / О. М. Байрак, В. М. Самородов, Т. В. Панасенко. — Полтава: Верстка, 2007. — 276 с.
- Буцька, Н. М. Олена Байрак - бойовий захисник зеленого світу Полтавщини : [доктор біолог. наук, професор, дир. Центру заповідної справи, уродженка краю] / Н. М. Буцька // Буцька Н. М. Полтавці: від "Я" до "Ми". – Полтава, 2014. – С. 335-342.
- Корнєва, В. У світлій криниці пам'яті / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. — 2019. — 12 лют. — С. 10. [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Пам'яті Олени Байрак : [науковця, д-ра біологічних наук, професора] // Полтавський вісник. – 2018. – 8 лют. – С. 23.
- Пам'яті Олени байрак і Петра Сливки // Вечірня Полтава. — 2018. — 7 лют. — С. 4.
- Самородов, В. Землі квітчастої фрески від Олени Байрак : [про нову книгу "Степові перлини Полтавщини"] / В. Самородов // Вечірня Полтава. – 2012. – 3 жовт. – С. 9.
- Самородов, В. Олена Байрак: ескіз до портрета науковця / В. Самородов // Серед квітів і трав: штрихи до портрета ботаніка та природоохоронця Олени Байрак. — Полтава, 2007. — С. 39.
- «PERSONA GRATA»: Олена Байрак [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Віртуальна мандрівка юних екологів до природно-заповідних територій України [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Гості мого саду — пам'яті Олени Байрак(Смоляр) [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Пам'яті Олени Байрак [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Самородов Віктор Миколайович [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- У Полтаві вшанували пам'ять науковця Олени Байрак [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Участь бібліотеки у ювілейній науково-практичній конференції екологів [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Байрак, Олена (2016). Парк посаджений з любов'ю (укр.) . Полтава: Дивосвіт. с. 176. ISBN 978-617-633-146-9.
- ↑ Як полтавська професорка збільшила природоохоронні території Полтавщини в 10 разів – геніальна Олена Байрак - poltava-name.com (укр.). 10 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Буцька, Наталія (2014). Полтавці: від "Я до Ми" (укр) . Полтава: Дивосвіт. с. 339. ISBN 978-617-633-092-9.
- ↑ У ДТП на Івано-Франківщині загинув звукорежисер телеканалу «Лтава». Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
- Проскурня М. І. Байрак Олена Миколаївна [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |