Бакунов Євген Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакунов Євген Валерійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження6 грудня 1991(1991-12-06)
Миколаїв
Смерть8 серпня 2014(2014-08-08) (22 роки)
Дякове
Військова служба
Роки служби2013-2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Вале́рійович Баку́нов (6 грудня 1991(19911206), Миколаїв — 8 серпня 2014, Дякове) — солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в місті Миколаїв. Закінчив 9 класів миколаївської ЗОШ № 27. Разом з дідусем працював на Чорноморському суднобудівельному заводі. Склав вступні іспити до Миколаївського аграрного університету, проте покинув навчання, віддавши перевагу службі в у збройних силах. З третьої спроби йому це вдалося, й із березня 2011-го — у складі 25-ї повітрянодесантної бригади. По проходженні строкової служби повернувся додому, у вересні 2012-го одружився. В січні 2013-го у Євгена та Емми народився син Тимур. Захоплювався риболовлею; любив з дружиною ходити в гості, вітати у себе вдома гостей.

2013 року повертається на військову службу — в 79-ту бригаду. Розвідник-оператор, розвідувальний взвод розвідувальної роти, 79-та окрема аеромобільна бригада.

З березня 2014-го у складі перебував на Чонгарському перешийку, від травня — в зоні бойових дій.

Загинув 8 серпня 2014 року під час виходу з оточення внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Дякове Антрацитівського району Луганської області. Разом з Євгеном загинув солдат Вадим Янович.

Без Євгена залишились дружина Емма, син Тимур 2013 р.н.[1]

Похований у місті Миколаїв 11 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • На його честь встановлено меморіальну дошку у Миколаївській ЗОШ № 27.[2]
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 23
  • недержавна відзнака «За зразкову службу»[3]
  • вшановується 8 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]