Баландине
село Баландине | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Тер. громада | Кам'янська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080130020018117 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Перша згадка | середина 16 століття[1] |
Населення | 598 (на 2024 рік) |
Територія | 56,39 км² |
Поштовий індекс | 20843 |
Телефонний код | +380 4732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′31″ пн. ш. 31°56′45″ сх. д. / 48.94194° пн. ш. 31.94583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
151 м |
Відстань до обласного центру |
55,9 (фізична) км [2] 90 (автошляхами) км |
Відстань до районного центру |
19 км |
Найближча залізнична станція | Кам'янка |
Відстань до залізничної станції |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Кам'янка |
Карта | |
Мапа | |
Бала́ндине — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 19 км на південний захід від центру громади та залізничної станції Кам'янка. Населення 598 чоловік (на 2024 рік).
Село відоме з середини 16 століття. За історичними джерелами назва походить від білого глинистого дна місцевої річки (біле дно — Баландине).
Село було одним з найбільших в районі. У Баландиному була школа і народне училище, а також церква Покрови. Протягом 1920—1930 років у селі було створено 5 колгоспів. У 1961 році колгоспи об'єднано в колгосп ім. Шевченка.
В роки радянсько-німецької війни німецька окупація села почалася навесні 1942 року, а в червні всю молодь було вивезено до Німеччини. Повністю село було реокуповане радянськими військами 24 січня 1944 року. 296 жителів села воювали на фронтах на боці радянських сил, 165 з них загинули, 130 нагороджені бойовими орденами і медалями, 17 орденами Слави та Червоної Зірки, І. Я. Мірошниченка нагороджено орденом Леніна. Житель села Гетьман Карпо Матвійович був учасником Параду Перемоги в Москві в 1945 році.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1776 жителів, працював колгосп імені Шевченка, за яким було закріплено 5,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4,9 тисяч га орної землі. Основними напрямами господарства були рільництво і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, 4 бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, 2 клуби, 2 медичні та фельдшерсько-акушерські пункти.
У Баландинській сільській раді зареєстровано 6 селянсько-фермерських господарств: «Обрій», «Промінь», «Вікторія», Кравченко О. О., Черненко В. І., Ярошенко В. В.
У селі працюють Будинок культури, у якому розташована сільська бібліотека та працюють гуртки художньої самодіяльності, ЗОШ, дошкільний навчально-виховний заклад «Ромашка», фельдшерсько-акушерський пункт, 6 торгових точок.
На території села є обеліск Слави, два пам'ятники Невідомому солдатові, дві братські могили.
Головна вулиця села носить ім'я Т. Г. Шевченка, на якій в центрі села встановлено пам'ятник. Є в селі вулиця Першотравнева, колишня назва якої — Плєвщина, яку вживають люди старшого покоління і донині. Попередню назву вулиця мала за прізвищем власниці земель польської поміщиці Плєвської. Після її смерті за вулицею і землями закріпилася назва Плєвщина. Землі села носять назви колишніх своїх власників. Є в селі яр Черниця, назва якого походить від монастиря, який там існував в давнину. Монастир мав золоті ворота і незліченні скарби, що заховані дотепер десь на території яру.
- Драченко Федір Дмитрович (*19.06.1919, с. Баландине) — журналіст. Закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету. Працював кореспондентом газети «Радянська Буковина» (м. Чернівці
- Юрик Віктор Сергійович (1946—2012) — український архітектор, художник, педагог.
- Юрик Полян-Пилип Сергійович (1 грудня 1956, с. Баландине) — український прозаїк, сатирик і гуморист, поет, перекладач, журналіст. Член Національної спілки журналістів України (1982) і Національної спілки письменників України (2000).
- орденом «Знак Пошани» : Н. Л. Щокань, М. А. Свистун, І. Д. Кучеренко;
- орденом Трудового Червоного Прапора: Л. П. Ярошенко, В. П. Ярошенко, М. Д. Махненко, І. Ц. Моцар, Н. Л. Щокань, І. Я. Бабенко, К. Б. Заславська, О. Г. Кутасов, М. О. Ноздренко, Г. Я. Терешкевич.
- ↑ Баландинська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- Баландина // Сказания о населенных местностях Киевской губернии / Собрал Л. Похилевич. — Киев, 1864. — С. 704—705.
- Баландине // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К., 1972. — С. 319.
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з лютого 2019]
- Bałandyna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 49. (пол.)
- Bałandyna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 75. (пол.)
- Село Баландине
http://www.panoramio.com/photo/111784424
[Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |