Балка Великі Кринки
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Кринки (річка), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2024. |
| Балка Велики Кринки | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній стороні від села Малі Кринки |
| • координати | 49°44′43″ пн. ш. 37°01′12″ сх. д. / 49.74528° пн. ш. 37.02000° сх. д. |
| Гирло | Великий Бурлук |
| • координати | 49°46′14″ пн. ш. 37°03′52″ сх. д. / 49.77056° пн. ш. 37.06444° сх. д. |
| Басейн | Дону |
| Країни: |  УкраїнаХарківська область |
| Довжина | ~4,95 км |
Балка Великі Кринки[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Шевченківському районі Харківської області. Ліва притока річки Великого Бурлуку (басейн Дону)[4].
Довжина балки приблизно 4,95 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 4,24 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,17 [3]. Формується декількома струмками та загатами[1][3].
Бере початок на північно-східній стороні від села Малі Кринки. Тече переважно на північний схід і на південно-східній околиці села Василенкове впадає у річку Великий Бурлук, ліву притоку річки Сіверського Дінця.
- У XX столітті на балці існували скотний двір та газова свердловина[2], а у XIX столітті — багато водяних млинів[1].
- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 15. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу М-37-140. Свердловск. [Архівовано 2021-05-21 у Wayback Machine.] Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в Балка Велики Кринки на Google.Maps
- ↑ Словник гідронімів України, 1979.
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, Українська ономастична комісія. — Київ : Наукова думка, 1979. — 781 с. — 3600 прим.
