Балка Дурна
| Балка Дурна | |
|---|---|
.jpg) | |
| 47°57′46″ пн. ш. 37°48′44″ сх. д. / 47.962777777778° пн. ш. 37.812222222222° сх. д. | |
| Витік | на східному боці біля терикону шахти Куйбишевської (вулиця Лермонтова) |
| • координати | 48°00′19″ пн. ш. 37°43′45″ сх. д. / 48.00528° пн. ш. 37.72917° сх. д. |
| Гирло | Кальміус |
| • координати | 47°57′45″ пн. ш. 37°48′44″ сх. д. / 47.96250° пн. ш. 37.81222° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Регіон | Донецька область[1] Донецьк |
| Довжина | ~8,99 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Балка Дурна[2][3] — балка (річка) в Україні у Куйбишевському й Ленінському районах міста Донецька Донецької області. Права притока річки Кальміусу (басейн Азовського моря).
Довжина балки приблизно 8,99 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,80 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,15 [4]. Формується декількома балками та загатами[2][3].
Бере початок на східній стороні біля терикону шахти Куйбишевської (вулиця Лермонтова)[3]. Тече переважно на південний схід, перетинає вулицю Івана Ткаченка і біля заводу Донецькгірмаш[3] впадає у річку Кальміус.
- Балку перетинає автошлях Н15[4] (автомобільний шлях національного значення на території України, Запоріжжя — Донецьк.)
- На лівому березі балки на північно-східній стороні на відстані приблизно 1,41 км розташований Парк Слов'янської культури та писемності[5][4].
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 16. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ а б в г openstreetmap. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ а б в https://www.google.com.ua/maps/@47.9667896,37.7969615,15.25z?hl=uk
- ↑ Парк Слов'янської культури та писемності, Донецьк
- ...И течет река. Донецкий: авторский сайт Е. Ясенова (ru-RU) . 26 лютого 2011. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2021.
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 189
