Перейти до вмісту

Балка Степова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балка Степова
Витіку селі Червона Поляна
• координати49°00′47″ пн. ш. 36°56′43″ сх. д. / 49.01306° пн. ш. 36.94528° сх. д. / 49.01306; 36.94528
ГирлоБерека
• координати49°06′56″ пн. ш. 36°50′12″ сх. д. / 49.11556° пн. ш. 36.83667° сх. д. / 49.11556; 36.83667
БасейнСіверського Дінця
Країни:Україна Україна
Харківська область
Довжина~16,78 км

Балка Степова, Степна[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Права притока річки Береки (басейн Сіверського Дінця).

Довжина балки приблизно 16,78 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 13,87 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,21[3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок на південному заході від села Червона Поляна. Тече переважно на північний захід через село Степок і на північно-східній стороні від села Червоний Лиман впадає у річку Береку, праву притоку річки Сіверського Дінця.

Притоки

[ред. | ред. код]
  • Балка Хуторянська - права притока. Бере початок у селі Червона Поляна. Тече переважно на північний захід через село Ставкова Балка і впадає в Степову Балку на північно-західній його околиці.[4]
  • Балка Ясенова - ліва притока, бере початок у селі Іванівка, тече переважно на північ і впадає у Степову балку на північному заході від села Ставкова балка[5]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXV, лист: 15. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Харьковской губернии.
  2. а б Топографічна карта Главного штабу M-37-098. Петрівський. [Архівовано 2018-11-14 у Wayback Machine.] Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
  3. а б в г Балка Степова на Google.Maps
  4. Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 596
  5. Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 639 (Ясенова № 4)

Джерела

[ред. | ред. код]