Балті
| Балті | |
|---|---|
 | |
| Кількість |  Пакистан 327 000 (2004, J. Leclerc) Індія 38 800 (2001, перепис)[1] |
| Ареал | |
| Близькі до | ладакхи, тибетці |
| Мова | балті |
| Релігія | іслам, тибетський буддизм, бон |
Ба́лті — етнічна група тибетського походження з домішками дардів, яка населяє історичну область Балтистан. Цей регіон займає східну частину території Гілгіт-Балтистан в Пакистані та округи Каргіл[en] і меншою мірою Лех[en] в індійському штаті Джамму та Кашмір. Частина балті розпорошено мешкає у великих міських центрах Пакистану: Лахор, Карачі та Ісламабад/Равалпінді.
Мова балті є близькою до тибетської і належить до сино-тибетської мовної родини. Різні дослідники вважають її діалектом[2] або сестринською мовою[3] мови ладакхі.
Балті історично сповідували релігію Бон і тибетський буддизм (ламаїзм). Іслам прийшов до Балтистану з суфійськими місіонерами в XV столітті, і незабаром став домінуючою релігією. Балті, як і раніше, у своїх релігійних переконаннях та практиці зберігають багато рис доісламської релігії Бон та ламаїстських ритуалів.[4] Знак свастики (Юнг друнг) вважається сприятливим: він висічений на дерев'яних дощечках, які можна побачити в історичних мечетях та ханаках. Балті виявляють повагу до Лха та Лху (божеств релігії Бон), що знаходить відображення в багатьох ритуалах мешканців селищ.
Балті ставляться до зборів у мечетях та ханаках як до важливого релігійного ритуалу. Ханака є свого роду навчальним центром, ще з часів перших святих, які прибули до регіону. Тут під керівництвом духовних наставників, які вже досягли певного рівня, учні шляхом тренування (медитація і споглядання) набувають духовної чистоти (тазкія[en]).
Мечеті в Балтистані здебільшого побудовані в тибетському стилі. В той же час, кілька мечетей мають дерев'яне оздоблення і прикраси монгольського походження, які також можна побачити в ладакхському Каргілі. Кожної п'ятниці чоловіки, як правило, відвідують мечеть у другій половині дня.
Невеличкі осередки прибічників релігії Бон та тибетського буддизму є в долині Kharmang та на заході Захід Каргілу, вони нараховують близько 3000 людей.[5]
У давнину та в середні віки балті підтримували економічні й культурні зв'язки з Тибетом. У XIX ст. Балтистан був приєднаний до Джамму і Кашміру.
Основне заняття балті — землеробство, вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, городні й садові культури. Також тримають дрібну рогату худобу.
Місцеву адміністрацію традиційно складають потомки колишньої знаті. Зазвичай, це великі землевласники.
Для сімейних традицій народу характерним є багатоженство.
- Балті описані у книзі «Три чашки чаю» (англ. Three Cups of Tea) Грега Мортенсона та Девіда Олівера Реліна про американця, який будував школи у Балтистані.
- Н. Р. Гусева. Балти. Народы и религии мира: Энциклопедия [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 76. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
- ↑ Balti. A language of Pakistan [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Ethnologue: Languages of the World, 20th edition, 2017 (англ.)
- ↑ Balti Grammar, by A. F. C. Read. London: The Royal Asiatic society, 1934 (англ.)
- ↑ N. Tournadre. L'aire linguistique tibétaine et ses divers dialectes [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Lalies, 2005, n°25, p. 7–56 (фр.)
- ↑ Xabier Rentería. The Nurbakhshi religion in Baltistan [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.]. Baltistan Fundazioa (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 2 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]