Перейти до вмісту

Грег Мортенсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грег Мортенсон
Greg Mortenson
Народився27 грудня 1957(1957-12-27) (67 років)
Мінесота
ГромадянствоСША США
Місце проживанняБозмен Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілантроп, письменник, директор Інституту Центральної Азії
Alma materУніверситет Південної Дакоти і Roseville Area High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладCentral Asia Instituted Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1998 — тепер. час
Нагороди
CMNS: Грег Мортенсон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мортенсон.

Ґреґ Мортенсон (англ. Greg Mortenson; нар. 27 грудня 1957(19571227), Мінесота) — американський гуманіст, письменник, колишній альпініст. Співзасновник та колишній виконавчий директор некомерційної організації Інститут Центральної Азії[en], де він мав піти з посади виконавчого директора у зв'язку з розслідуванням Генерального прокурора Монтани[1]. Засновник освітньої благодійної програми Пенні задля миру[en].[2][3]

Мортенсон — співавтор книги «Три чашки чаю», що перебувала у списку бестселерів New York Times впродовж 220 тижнів. Книга була опублікована 47 мовами.[4][5] Мортенсон також є автором книги Каміння в школи[en].[6]

Мортенсон був розкритикований, зокрема, письменниками Пітером Хесслером і Джоном Кракауером, та звинувачений у тому, що в своїй благодійній організації вдавався до фінансових маніпуляцій. Кракауер написав, що книга Мортенсона «Три чашки чаю» «пронизана брехнею».[7]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Мортенсон народився 1957 року в Сант-Клауд (Мінесота). Його батько, Ірвін на прізвисько Демпсі, та мати, Джерін, відправилися до Таганьїки (нині — Танзанія) у 1958 році разом із лютеранською церквою, щоб стати вчителями в школі для дівчаток. У 1961 році батько зайнявся збором коштів та став директором з розвитку Християнського медичного центру Кіліманджаро — першої навчально-клінічної лікарні в Танзанії. Мати Грега заснувала Міжнародну школу Моші (нині — Східноафриканський коледж об'єднаного світу).[8]

На початку 1970-х, коли йому було 15 років, Мортенсон і його сім'я залишили Танзанію і повернулися до Мінесоти. Він ходив до школи в місті Розвелл (Міннесота) з 1973 по 1975 роки.[9] Після закінчення середньої школи, Мортенсон служив в американській армії в Німеччині з 1975 по 1977 і був нагороджений армійською похвальною медаллю.[10] Після армії він вступив до Конкордійського коледжу в Мінесоті. З 1977 по 1979 роки навчався на спортивній (футбольній) стипендії, граючи у збірній коледжу. Мортенсон закінчив Університет Південної Дакоти в 1983 році зі ступенем бакалавра у галузі ліберальних досліджень і асоційованим ступенем медбрата.[8]

Гуманітарна робота та кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок на К2

[ред. | ред. код]
K2

Мортенсон описує початок своєї гуманітарної діяльності у своєму бестселері, «Три чашки чаю». Книга описує, що Грег відправився до північного Пакистану в 1993 році, щоб піднятися на другу за висотою гору в світі, К2, в пам'ять своєї померлої сестри Крісти. Після понад 70 днів на горі, розташованій в регіоні Каракорум, Мортенсону не вдалося досягти вершини. Безпосередньо до цього, Мортенсон разом з його товаришем-альпіністом Скоттом Дарсні були задіяні в 75-годинному поході задля порятунку іншого альпініста Етьєна Фіна. Цей похід суттєво послабив їх, позбавив сил.[11] Після порятунку товариша, Мортенсон спустився з гори та відправився разом з місцевим провідником балті до найближчого міста.

Як зазначається у книзі, на зворотньому шляху Мортенсон помилився дорогою, зробивши неправильний поворот на стежці, яка врешті привела його до невеличкого села Корфе. Фізично виснажений, хворий, Мортенсон залишився у Корфе: ним опікувалися місцеві, аж доки він не видужав.[12][13] Щоб виразити цій спільноті балті свою вдячність, Мортенсон пообіцяв збудувати школу для села: він побачив, що діти навіть у холодну пору року навчаються просто неба, а вчитель до них може прийти лише кілька разів на тиждень. В інтерв'ю 2011 року Мортенсон зазначив, що інформація про його перебування в Корфе з книги є неточною, і що насправді ці події мали місце протягом довшого часу та окремих поїздок.[14][15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ A Save-the-World Field Trip for Millionaire Tech Moguls. The New York Times. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
  2. ↑ Marissa Bronfman (13 січня 2010). Greg Mortenson Inspires Branksome Hall to Raise $9,000 in Pennies for Peace Drive. Huffington Post. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  3. ↑ Greg Mortenson on War and Peace. On Point with Tom Ashbrook. 8 грудня 2009. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  4. ↑ Baker, Jeff (20 листопада 2012). Portland writer David Oliver Relin, the co-author of 'Three Cups of Tea,' died Nov. 15. Oregon Live. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  5. ↑ Elif Aslan Bulut (May–June 2010). When Your Heart Speaks, Take Good Notes. The Fountain Magazine. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  6. ↑ Jay Mathews (20 грудня 2009). Book review: 'Stones into Schools' by Greg Mortenson. Washington Post. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  7. ↑ Krakauer, Jon. Is It Time to Forgive Greg Mortenson?. Daily Beast. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  8. ↑ а б Welcome to International School Moshi. International School Moshi. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 6 лютого 2014.
  9. ↑ Over 1,000 Candidates to Receive Degrees During 2006 Spring Commencement at The U. University of South Dakota. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
  10. ↑ Hinojosa, Maria (2 березня 2007). Greg Mortenson on Building Schools in Afghanistan and Pakistan. PBS NOW. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 19 липня 2014.
  11. ↑ Against All Odds: Expeditions (PDF). The Alpine Journal. 1995. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 червня 2014.
  12. ↑ "Fresh Air" [Архівовано 1 квітня 2008 у Wayback Machine.], with Terry Gross, National Public Radio (NPR), February 7, 2002
  13. ↑ Elizabeth Bumiller. "Unlikely Tutor Giving Military Afghan Advice" [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]. The New York Times, July 17, 2010.
  14. ↑ Strom, Stephanie (18 квітня 2011). Mortenson Concedes He Conflated Parts of Memoir. New York Times. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2016.
  15. ↑ Heard, Alex (18 квітня 2011). Interview: Greg Mortenson Speaks. Outside (magazine). Архів оригіналу за 20 квітня 2011. Процитовано 30 січня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грег_Мортенсон