Бандажевський Юрій Іванович
| Бандажевський Юрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 січня 1957 (67 років) Радунь, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна | .svg){kind=small} Білоруська РСР Білорусь.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | лікар, викладач університету, імунолог, патологоанатом |
| Alma mater | Гродненський державний медичний університет |
| Галузь | імунологія[1] і патологія[1] |
| Заклад | Гомельський державний медичний університет |
| Вчене звання | професор, академік Белоруької інженерної академіїd, Q63185656?, Q63185672?, Q63185675? і професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
 Бандажевський Юрій Іванович у Вікісховищі | |
Юрій Іванович Бандажевський (біл. Юрый Бандажэўскі,англ. Yury Bandazhevsky; р. 9 січня 1957, БРСР) — білоруський вчений, крупний спеціаліст в галузі радіаційної медицини, доктор медичних наук (1987), професор (1989), дійсний член Нью-Йоркської академії наук. Ректор Гомельського державного медичного університету з дня його заснування 1 листопада 1990 до 2001 року. Спеціалізується на вивченні впливу на організм людини невеликих доз радіації і наслідків Чорнобильської катастрофи.
Закінчив Гродненський державний медичний університет за спеціальністю патологічна анатомія. Докторську дисертацію захистив 1987 року. Того ж року призначений директором Центральної лабораторії наукових досліджень. 1990 року став першим ректором Гомельського медичного університету.
Одружений з 1978 року. Дружина — Галина Бандажевська, лікар-педіатр і кардіолог, кандидат медичних наук.
Обіймаючи посаду ректора Гомельського медичного університету, зацікавився проблемою впливу дрібних доз радіації на здоров'я людини. Спільно з іншими вченими університету дійшов висновку, що проблеми з серцем обумовлені постійним впливом на нього радіації. Так формулює цю теорію сам автор: Радіонукліди цезію, потрапляючи в організм людини, інкорпоруються у серцеві м'язи дуже активно. Цезій створює ефект енергетичного голоду в клітині, а серцевий м'яз є найвразливішим, він першим утилізує цезій. Звідси і виникнення серцево-судинних проблем. У жовтні 2003 року через проблеми зі здоров'ям і недогляд тюремних лікарів професор опинився в реанімації з гангренозно-флегмонозним апендицитом, який міг привести до перитоніту. Екстрена операція пройшла успішно, й учений вижив.
5 серпня 2005 року, за 5 місяців до закінчення терміну покарання, Бандажевський був звільнений умовно-достроково без права залишати країну протягом 5 місяців. Він провів в ув'язненні понад шість років, два роки були скорочені за амністіями.
З 2006 до 2007 року Бандажевській працював за річним контрактом із передачі досвіду з проблематики дії радіації на організм людини у зв'язку з чорнобильською катастрофою у Франції, де написав дві книги. За його словами, зарубіжні учені активно полемізують з його дослідженнями у своїх дисертаціях і на сторінках наукового журналу «Кардіальна токсикологія».
З 2008 року професор мешкає у Вільнюсі.
17 серпня 2008 року за ініціативою Бандажевського в Європарламенті відбулася конференція, за підсумками якої ухвалено декларацію про постчорнобильську ситуацію в Білорусі. Декларація закликає європейське співтовариство продовжити надання допомоги Білорусі в реабілітації найбільш постраждалих регіонів, а також приділити особливу увагу становищу ліквідаторів катастрофи. У документі вітається створення у Вільнюсі міжнародного науково-дослідного центру «Екологія і здоров'я» з організацією міжнародного синдикату з допомоги ліквідаторам
- ProgettoHumus: Section dedicated to Yury Bandazhevsky — Bio, Info, books
- The Council of Europe's Political Affairs Committee resolution on Belarus — see section 28, 29 Repression of opponents — Bandazhevski case