Банебджедет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банебджедет
Божество врелігія Стародавнього Єгипту
ДітиГор
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Банебджедет

Банебджедет, Банебджед — в давньоєгипетській міфології бог плодючості, родючості та народжуваності.

Центром його культу було місто Мендес (Джедет). Зображували Банебджедета у вигляді людини з головою барана. У Верхньому Єгипті його еквівалентом був бог Хнум. Дружиною Банебджедета була богиня Хатмехіт (Хатмехет), яка, можливо, була богинею міста Мендес.[1] Банебджедет, Хатмехіт та їхній син Гор разом складали тріаду божеств міста Мендеса.[2]

Зазвичай Банебджедета зображували з чотирма баранячими головами, що символізують чотири «Ба» бога сонця. Можливо, це пов'язувало його з першими чотирма верховними богами Єгипту (Осіріс, Атум, Геб і Шу), зображеними на великій гранітній плиті в Мендесі.[1]

В Книзі Небесної Корови є опис поклоніння Банебджедету як живому духу Ра у вигляді барана — стародавньому символу мужності й сексуальної сили. У міфології Нового Царства згадується про те, що Банебджедет був радником «Божественного Трибуналу», щоб вирішити суперечку між Гором і Сетом за право володіння єгипетським троном. Банебджедет запропонував звернутися за рішенням до богині Нейт, хоча сам висловився за те, щоб трон віддати Сету, оскільки він був старшим братом.

Банебджедет
ієрогліфами
E10nbDdDdt
niwt

До нас дійшов сюжет, записаний на стелі, що знаходилася в Рамессеумі, де розповідається про те, що Птах — творчий бог Мемфіса — прийняв подобу Банебджедета, щоб стати батьком фараона під час його зачаття. Як вважають дослідники, зв'язок Банебджедета з різними сексуальними проявами згодом сприяв його демонізації першими християнами, які вбачали в ньому хтивого біса в цапиному вигляді.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Handbook of Egyptian mythology, Geraldine Pinch, p 114–115, Oxford University Press, 2004, ISBN 0195170245
  2. «Mistress of the House, Mistress of Heaven: women in ancient Egypt», Anne K. Capel, Glenn Markoe, p 72, Cincinnati Art Museum, Brooklyn Museum, Hudson Hills, 1996, ISBN 1555951295