Германубіс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Германубіс — (грецьк. — Ἑρμανοῦβις) — в міфології був богом, який поєднував у собі зовнішність Гермеса (давньогрецька міфологія) і Анубіса (давньоєгипетська міфологія). Був сином Осіріса і Нефтіди.
У Гермеса й Анубіса були схожі обов'язки (вони були провідниками душ), що ймовірно призвело до злиття цих двох божеств в одне — Германубіса. Розквіт популярності Германубіса припав на період римського панування в Єгипті. Германубіса зображували як людину з тілом і головою шакала, зі священним жезлом (кадуцеєм) у руках, що належав грецькому богу Гермесу. За уявленнями єгипетських жерців він займався дослідженням істини.[1]
- Harry Thurston Peck, Harpers Dictionary of Classical Antiquities (1898) [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.], Perseus Project (англ.)
- Statue of Hermanubis (Alexandria, early 2nd century CE) [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.], Antiquities Museum of Bibliotheca Alexandrina (англ.)
- A history of Egypt Under Roman Rule by Joseph Grafton Milne (1992) p. 195
- Who's Who in Egyptian Mythology by Anthony S. Mercatante (2002) p. 56
- The Gods of the Egyptians, or, Studies in Egyptian mythology by E. A. Wallis Budge (1904) p. 265
