Барашівський район
| Барашівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Область: | Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Населення: | 27 916 (1939) |
| Площа: | 652,1[1] км² |
| Густота: | 55,45 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | c. Бараші |
| Районна влада | |
| Мапа | |
| |
Барашівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської та Волинської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Бараші.
Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишньої Барашівської волості Коростенського повіту: Барашівська, Баскаківська, Білківська, Бобрицька, Бобрицько-Болярська, Будо-Бобрицька, Євгенівська, Зеленицька, Киянська, Крем'янська, Малояблунецька, Неділищенська, Олександрівська, Осипівська, Рясненська, Симонівська, Сороченська, Сушківська, Усолусівська та Яблунецька. 26 березня 1925 року утворено Бастово-Руднянську сільську раду, а 8 вересня того ж року — Гоноринську сільську раду. 3 червня 1930 року до складу новостворених Соколовського та Пулинського німецького національного районів передано Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Крем'янську, Олександрівську, Сороченську сільські ради. 13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи. 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Барашівський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 17 жовтня 1935 року Пулинський німецький район ліквідовано, до складу Барашівського району увійшли його сільради: Будо-Бобрицька, Грінтальська, Крем'янська, Ново-Олександрівська, Радецько-Болярська та Сороченська. 4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області. 22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Барашівським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Антонівську, Бобрицько-Руднянську, Нейманівську та Руднє-Баранівську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Бастово-Руднянську, Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Гоноринську, Йосипівську, Кам'янську, Крем'янську, Малояблунецьку, Радецько-Болярську та Сороченську.
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Ємільчинського району[2].
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Барашівського району мешкало 36 160 осіб[3]. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:
- Українська мова — 70,7 %
- Російська мова — 1,1 %
- інші — 28,2 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року[3]:
| Національність | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| українці | 23530 | 65,1 |
| німці | 6540 | 18,1 |
| поляки | 4697 | 13,0 |
| євреї | 1074 | 3,0 |
| росіяни | 180 | 0,5 |
| інші | 139 | 0,4 |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 27 916 осіб, з них українців — 20 432, росіян — 1 179, німців — 2 932, євреїв — 869, поляків — 2 081, інших — 423[4].
- ↑ Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |