Барди (Україна)
| село Барди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Коростенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060090020012564 |
| Облікова картка | с. Барди |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Населення | 53 (2001) |
| Площа | 0,738 км² |
| Густота населення | 71,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12904[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°2′9″ пн. ш. 28°44′45″ сх. д. / 51.03583° пн. ш. 28.74583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м[2] |
| Водойми | р. Уж |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11501 |
| Карта | |
  Барди | |
 Барди | |
| Мапа | |
| |
Ба́рди — село в Україні, у Коростенській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 53 особи (2001).
В кінці 19 століття в селі налічувався 341 мешканець та 74 двори[3], у 1906 році — 204 жителі, дворів — 52[4].
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 372 особи, кількість дворів — 79[5].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 95 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 53 особи[6].
В другій половині 19 століття — сільце Овруцького повіту, входило до православної парафії с. Ходаки, за 7 верст[7].
В кінці 19 століття — село Татарновицької волості Овруцького повіту, за 30 верст від Овруча, над річкою Уж. Належало до православної парафії в Ходаках, за 7 верст[3].
У 1906 році — сільце Татарновицької волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 30 верст, до волосного центру, с. Татарновичі — 6 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Овручі[4].
В 1923 році увійшло до складу новоствореної Купечівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Народицького району Коростенської округи[8]. Відстань до районного центру, містечка Народичі, становила 31,5 версти, до центру сільської ради, с. Купеч — 4 версти[5]. 24 серпня 1924 року, разом із сільською радою, увійшло до складу Ушомирського (згодом — Коростенський) району, 1 червня 1935 року — до складу Коростенської міської ради, 28 лютого 1940 року — до складу відновленого Коростенського району Житомирської області.
28 серпня 1951 року село передане до складу Межиріцької сільської ради, 11 серпня 1954 року — до складу Васьковицької сільської ради, 5 березня 1959 року повернуте до складу відновленої Купечівської сільської ради Коростенського району. 9 жовтня 1961 року, внаслідок перенесення адміністративного центру Купечівської сільської ради до с. Межирічка, раду перейменовано на Межиріцьку[8].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Межиріцької сільської ради було включено до складу Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[10].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ Прогноз погоди в селі Барди. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 1 лютого 2008.
- ↑ а б Bardy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 85. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 128. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
- ↑ М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 387. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 20, 195. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 4 липня 2021.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |