Грозине

село Грозине
	; Інститут сільського господарства «Полісся»
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Тер. громада	Коростенська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060090110089372
Основні дані
Засноване	до 1906 р.
Населення	1225
Площа	0,956 км²
Густота населення	1281,38 осіб/км²
Поштовий індекс	11542
Географічні дані
Географічні координати	50°57′32″ пн. ш. 28°43′50″ сх. д. / 50.95889° пн. ш. 28.73056° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	170 м
Найближча залізнична станція	Шатрище
Місцева влада
Адреса ради	вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11501
Карта
	Грозине
	Грозине
Мапа
	Грозине у Вікісховищі

Гро́зине — село в Україні, у Коростенській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 1225 осіб (2001).

Історія

У 1906 році — село Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 41 верст, від волості 7. Дворів 26, мешканців 203^[1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Сингаївської сільської ради включено до складу Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області^[2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1188	96.98%
російська	33	2.69%
білоруська	2	0.17%
румунська	1	0.08%
інші/не вказали	1	0.08%
Усього	1225	100%

Відомі люди

Лукашенко Володимир Васильович (1947) — ветеран праці, краєзнавець, історик, дослідник історії Коростенщини.
Черниш Володимир Захарович (1945 - 2024) - педагог-математик, учитель-методист, «Відмінник освіти», директор Грозинської школи (1991 – 2018).
Мольдерф Лариса Тимофіївна (1941-2022) - вчитель хімії та біології. В 1997 році Відмінник освіти УРСР (1987 р.), вчителька Грозинської СЗШ І-ІІІ ступенів Мольдерф Лариса Тимофіївна за плідну роботу в Малозубівщинській і Грозинській школах отримала грант ISSEP в номінації „Хімія”. На час нагородження 42 учні вчительки обрали профілюючим предметом хімію при вступі у ВУЗи і успішно її здали, у 1996-1997 рр. таких вступників було 12.
Мільчуцька Л. С. – вчителька мови та літератури Грозинської середньої школи та Муравицька Т. П. – вчителька історії і суспільствознавства Грозинської середньої школи були нагороджені орденом "Знак пошани".
Ворона Леонтій Іванович (1941 - 2015) - вчений агроном, кандидат сільськогосподарських наук, громадський активіст.
Новосьолов Дмитро Михайлович — старший солдат Збройних сил України, 95-а окрема аеромобільна бригада.
Шленчак Володимир Володимирович (1976—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ящук Максим Володимирович (1991) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014 року.
Дубина Микола Анатолійович (1969-2025) - солдат Збройних сил України, загинув у боях за Україну.
Река Дмитрий Романович (1995-2023) - солдат Збройних сил України, загинув у боях за Україну.
Мартинюк Максим Олександрович (2002-2023) - солдат Збойних сил України, стояв на захисті України.

Інститут сільського господарства Полісся

Докладніше: Інститут сільського господарства Полісся

В селі Грозине було організоване Коростенське дослідне поле, котре з 1956 року було перейменоване в Житомирську обласну дослідну станцію. В кінці 50-х — на початку 60-х років минулого століття стрімко зросла кількість населення в селищі дослідницької станції і в навколишніх селах, внаслідок чого Сингаївська початкова школа, яка тулилася в непристосованому приміщенні клубу і Немирівська восьмирічна школа вже не в змозі були забезпечити навчальний процес школярів сіл Грозине, Сингаїв та Немирівки. За селом Сингаї було закладено фундамент для нової школи, однак було вирішено призупинити будівництво в селі Сингаї і збудувати нову 11-річну школу в селі Грозине. Ініціатором побудови школи був директор дослідницької станції Зубенко Володимир Федорович.^{[джерело?]}

Свято-Преображенська Церква УПЦ КП

В селі Грозине діє парафія Преображення Господнього Української Православної Церкви Київського Патріархату.

У 1992 році, після проголошення Україною незалежності, парафіяни звернулась до влади з клопотанням про реєстрацію спільноти. Парафія Преображення Господнього налічує близько 200 осіб.

У 2002 році почалося будівництво нового храму. Від моменту її відновлення очолює парафію о. Федір (Шевчук)^[4].

Освіта

У вересні 2013 року Грозинська школа, нині гімназія, відсвяткувала свій 50-річний ювілей^[5].
На території села діє заклад для дошкільнят, який знаходиться в комунальній власності. Завідувачем закладу є Андрущенко Наталія Анатоліївна. До 2021 року керувала ДНЗ Глушанівська Марія Григорівна^[6].

На території с. Грозине діє гуртожиток, що розташований поруч із Грозинською гімназією.

У будівлі гуртожитку знаходиться поштове відділення^[7].