Барнаульський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барнаульський трамвай
рос. Барнаульский трамвай
Опис
КраїнаРосія Росія
МістоБарнаул
Дата відкриття7 листопада 1948
ОператорМУП «Горэлектротранс»
Вартість проїзду15 рублів
Сайтbarnget.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів9
Довжина мережі125 км
Рухомий склад
Кількість вагонів262
Кількість депо2
Технічні дані
Ширина колії1524 мм
Тип живленняконтактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: Барнаульський трамвай у Вікісховищі

Барнаульський трамвай — діюча трамвайна система в місті Барнаул Алтайського краю, було здано у експлуатацію 7 листопада 1948. Станом на 2016 в Барнаулі діє 9 трамвайних маршрутів, загальна протяжність колії — 125 км. У місті є 2 трамвайних депо. Обсяг щоденних перевезень становить близько 250 тисяч пасажирів. 7 листопада 2013 відзначалося 65-річчя відкриття трамвайного руху в місті Барнаул. Вартість проїзду на 1 грудня 2016 року — 19 рублів.

Історія

[ред. | ред. код]
Трамвайна система на карті міста

Перші плани щодо створення трамвая в Барнаулі з'явилися ще в 1911 році : американське консульство в Москві звернулося з проханням видати концесію на створення трамвая. Повторно питання розглядалося в Міській думі у 1914 році, проте через початок Першої світової війни і погіршення економічної ситуації ці плани не були реалізовані.

9 березня 1946 Йосип Сталін підписав постанову Радміну СРСР про будівництво в Барнаулі першої черги трамвая, сам же трамвай з'явився в Барнаулі 7 листопада 1948. Маршрут № 1 проходив від площі Свободи до району нинішнього ринку «Ювілейний». У вересні 1949 відкрилося депо № 1 на вулиці Анатолія, звідти ж був пущений маршрут № 2 до площі Свободи. У 1950 році маршрут № 3 з'єднав старий м'ясокомбінат і завод «Барнаултрансмаш», а у 1960 році трамваї пішли по вулицях Телефонна,Антона Петрова і Північно-Західна і в Нагірну частину міста (1968). У 1986 році трамвайна мережа продовжилася до мікрорайону Потік і ЗСВ .

Перші трамвайні вагони в місті були типу МС, які були отримані з Ленінграда. У 1950-і і 1960-і основу рухомого складу становили поїзда КТМ/КТП-1 і КТМ/КТП-2 . З 1971 року в місто масово надходили Tatra T3, що стали основою рухомого складу, з 1985 року — Tatra T6B5. У радянський час Барнаул і Новокузнецьк — єдині міста на схід від Уралу, які отримували чеські трамвайні вагони і налагодили їх експлуатацію, при цьому тільки в Барнаулі трамвайні вагони Tatra (і зокрема, Tatra T6B5) складають основу рухомого складу. У 1990-і роки на короткий час з'явилися — і були передані в Новокузнецьк і Бійськ, сучасні російські трамвайні вагони 71-608К і 71-608КМ.

Моделі трамваїв

[ред. | ред. код]
Модел Кількість
Tatra T3SU 164
Tatra T6B5 99
Tatra TB4D Алтайелектротранс 4
Tatra T3SU Алтайелектротранс 2
Tatra B3DM Алтайелектротранс 1
ЛВС-2005 1

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Барнаульський трамвай на сайті «Міський електротранспорт колишнього СРСР». Архів оригіналу за 31 січня 2013.
  • Офіційний сайт МУП «Міськелектротранс» м Барнаула