Перейти до вмісту

Бархатова Клавдія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бархатова Клавдія Олександрівна
рос. Клавдия Александровна Бархатова Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася7 листопада 1917(1917-11-07) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нижній Тагіл, Верхотурський повітd, Пермська губернія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла19 січня 1990(1990-01-19) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Свердловськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняШирокореченське кладовищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастрономка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ
Уральський державний університет імені О. М. Горького Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУральський державний університет імені О. М. Горького Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку» медаль «Ветеран праці»

Клавдія Олександрівна Бархатова (рос. Клавдия Александровна Бархатова; 7 листопада 1917 — 19 січня 1990) — радянський російський астроном.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родилася в Нижньому Тагілі (нині Свердловська область) в робочій сім'ї професійного революціонера-більшовика О. В. Бархатова. У 1941 закінчила Уральський університет в Свердловську. Після навчання в аспірантурі працювала в тому ж університеті. У 1951—1953 декан фізико-математичного факультету. З 1960 по 1986 завідувала відновленою в університеті за її ініціативою кафедрою астрономії і геодезії. З 1968 — професор. Організувала будівництво першої (і єдиної) на Уралі Коуровської астрономічної обсерваторії.

Основні наукові роботи присвячені зоряній астрономії, зокрема дослідженню кінематики зірок і зоряних систем в Галактиці. На підставі численних даних про розсіяні зоряні скупчення досліджувала різні параметри, що характеризують розвиток цих об'єктів (діаграми колір — зоряна величина, функції світимості і інші. Виявила залежність кутових діаметрів скупчень від відстані до Сонця, що може вказувати на необхідність перегляду шкали відстаней зоряних скупчень і змінних зірок. Спільно з Є. Д. Павловською показала, що існує залежність ексцентриситету галактичних орбіт розсіяних скупчень від віку; з цього виходить, що старіші скупчення в середньому рухаються по витягнутіших орбітах. Автор атласу діаграм колір — величина розсіяних скупчень (т. 1-4, 1958—1963). Проводила велику педагогічну роботу.

Голова Головної ради з астрономії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти РРФСР (з 1969 по 1986).

Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1962) і медаллю «За трудову відзнаку». На її честь названо астероїд 5781 Бархатова[1].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Атлас диаграмм цвет-светимость рассеянных звездных скоплений. Т. 1-4. М., 1958—1963

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]