Бастнес
Бастнес (швед. Bastnäs або Bastnäsfältet) — рудне поле поблизу Ріддаргіттана (Вестманланд, Швеція). Перші згадки про копальні в Бастнесі датовані 1692 роком[2][3]. В рудниках видобували залізо, мідь та рідкісноземельні елементи, а в період з 1875 по 1888 рік було видобуто 4500 тонн церію.
Хімічний елемент церій уперше відкритий в Бастнесі 1803 року Єнсом Якобом Берцеліусом та Вільгельмом фон Гізінгером у вигляді його оксиду та незалежно в Німеччині Мартіном Генріхом Клапротом. Лантан також уперше виявлений в мінералах з Бастнеса 1839 року Карлом Густавом Мосандером[3][4]. Мінерал бастнезит названий на честь Бастнес.[5]
-
Будівля підйомної машини на руднику Бастнес -
Підйомний механізм
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Our sites and facilities: Bastnäs gruvfält. Ekomuseum Bergslagen. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 2 липня 2009. [Архівовано 2010-05-28 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Bastnäs mines. Mindat.org. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ cerium. Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ Bastnäsite-(Ce). Mindat.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 2 липня 2009.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bastnäs
- Світлини [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] Якоба Ереншварда