Перейти до вмісту

Бастьєн і Бастьєнна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Див. також: Бастьєн
Опера «Бастьєн і Бастьєнна»
нім. Bastien und Bastienne
КомпозиторВольфганг Амадей Моцарт[1]
Автор лібретоFriedrich Wilhelm Weiskernd[1], Johann Heinrich Friedrich Müllerd і Johann H. F. Muellerd[1]
Мова лібретонімецька
Жанрзінгшпіль і опера[1]
Кількість дій1 дія[1]
Рік створення1768[2]
Перша постановка1768
Інформація у Вікіданих
CMNS: Бастьєн і Бастьєнна у Вікісховищі

«Бастьєн і Бастьєнна» (нім. Bastien und Bastienne) — опера-зингшпіль на одну дію Вольфганга Амадея Моцарта. Лібрето Ф. Вейскерна, за мотивами опери Жана-Жака Руссо «Сільський чаклун». Опера була написана дванадцятирічним Моцартом в 1768 р. на замовлення знаного на той час у Відні доктора і мецената Франца Антона Месмера.

Дійові особи

[ред. | ред. код]
  • Бастьєн, пастух (тенор)
  • Бастьєнна, пастушка (сопрано)
  • Кола, сільський чарівник (бас)

Лібрето

[ред. | ред. код]

Пастушка на ім'я Бастьенна закохана в пастуха Бастьєно. Про свої почуття вона розповідає у двох вступних арієтах. Коли дівчина говорить про свою закоханість з'являється чарівник Кола. Дівчина скаржиться йому на те, що коханий Бастьєн збайдужів до неї і всю свою увагу посилає тепер іншій дівчині. На що Кола дає їй пораду: « Будь кокетливою, вдягайся вишукано, зроби вигляд ніби Бастьєн байдужий тобі». Дівчина слухає пораду мудрого чаклуна і чинить так як було наказано.

Пастушка ховається в хатині Кола. На сцені з'являється щасливий Бастьєн, він радіє бо скоро його чекає весілля з Бастьєнною. Кола радить йому передчасно не радіти, оскільки серце Бастьєнни тепер належить іншому. Хлопець не може повірити у зраду коханої, адже він завжди був вірний їй. Кола пропонує покликати Бастьєнну, щоб переконати хлопця в правдивості своїх слів. Він звертається до своєї чарівної книги, яку голосно читає використовуючи сумнівні «магічні» слова і перед хлопцем з'являється Бастьєна, яка звісно ж підтверджує все про що говорив чарівник. Бастьєн обурений зрадою коханої, він докоряє дівчині, яка в свою чергу звинувачує і його в зраді. Спритний Кола вчасно встряває в сварку закоханих і мирить їх. Бастьєн міцно обіймає Бастьєнну. Щасливі закохані переконані, що саме Кола допоміг їм вирішити це непорозуміння і їх віра в могутність чаклуна сприяє поширенню його слави. Опера завершується терцетом на славу могутніх магічних здібностей Кола.

Характеристика опери

[ред. | ред. код]

Ця опера-зінгшпіль комічного характеру була написана композитором для юних виконавців. Крок від опери-буффа до німецького зінгшпілю Моцарт зробив з рішучим застосуванням нових стилістичних засобів. Хоча простий світ зінгшпіля був набагато доступніший для фантазії дитини, аніж складні задачі буффоного мистецтва, та з іншого боку, в тодішньому Відні доволі важко було знайти гідний зразок даного жанру. Хоча імпровізаційна комедія, яка була тут особливо популярна і в якій музика була важливим чинником, підготувала чудовий ґрунт для зінгшпіля.

Лібрето опери є наскрізним діалогом, котрий у певних місцях переривається окремими аріями і дуетами (одинадцять арій, три дуети і один терцет). Композитор чудово поєднує народність з високим мистецтвом. Поява чаклуна Кола супроводжується потужним оркестровим епізодом, що імітує волинку (№ 3). Всі вокальні номери написані в простій двочастинній формі. Чотири ансамблі також мають простий пісенний характер. Володівши чудовим почуттям стилю композитор написав просту одночастинну увертюру в якій, до речі, бачимо схожість з темою «Героїчної симфонії» Бетовена.

Отож, вже у юному віці Моцарт зробив вагомий внесок у два музичні жанри які згодом принесли йому славу — італійську оперу-буффа і німецький зінгшпіль.

Номерна структура

[ред. | ред. код]
  • Увертюра (Intrada)
  1. Арія Бастьєнни: Mein liebster Freund hat mich verlassen
  2. Арія Бастьєнни: Ich geh’ jetzt auf die Weide
  3. Вихід Кола (оркестровый)
  4. Арія Кола: Befraget miche in zartes Kind
  5. Арія Бастьєни: Wenn mein Bastien einst im Scherze
  6. Арія Бастьєнни: Würd'ich auch, wie manche Buhlerinnen
  7. Дует Бастьєнни і Кола: Auf den Rat, den ich gegeben
  8. Арія Бастьєна: Grossen Dank dir abzustatten
  9. Арія Бастьєна: Geh! du sagst mir eine Fabel
  10. Арія Кола: Diggi, daggi, schurry, murry
  11. Арія Бастьєна: Meiner Liebsten schöne Wangen
  12. Арія Бастьєнни: Er war mir sonst treu und ergeben
  13. Дует Бастьєна і Бастьєнни: Geh hin ! Ich will
  14. Речитатив і аріозо Бастьєна: Dein Trotz vermehrt sich
  15. Дует Бастьєна і Бастьєнни: Geh! Geh! Geh ! Herz von Flandern
  16. Терцет: Kinder ! Kinder ! seht, nach Sturm und Regen

Перше виконання: Відень, Садовий театр Месмера, 7 грудня 1768 Очевидно «Бастьєн і Бастьєнна» не мала великого успіху, адже ціле сторіччя після смерті композитора вона не виконувалася. Наступна постановка опери відбулася лише 2 жовтня 1890р в Берліні.

Українські постановки

[ред. | ред. код]

Українською мовою оперу було поставлено в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей і юнацтва в 2016 року. Переклад і постановку здійснив Дмитро Тодорюк.[3][4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. ↑ International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ інформація на сайті КМАТОБу. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  4. ↑ Юлія Пальцевич. «Бастьєн і Бастьєнна»: ситком галантної епохи [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]//Журнал "Музика". 2017р. №2
  5. ↑ Едуард Овчаренко Перша ситком-опера в Україні[недоступне посилання] // Слово просвіти 12.05.2016

Посилання

[ред. | ред. код]


Опера Це незавершена стаття про оперу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бастьєн_і_Бастьєнна&oldid=41029685