Перейти до вмісту

Батюто Павло Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Павло Батюто
Особисті дані
Повне ім'я Павло Йосипович Батюто
Народження 28 березня 1969(1969-03-28)[1] (55 років)
  Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Білорусь
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 2 (0)
1989—1998 СРСР/Білорусь/Білорусь «Хімік»/«Німан» (Гродно) 219 (24)
1994-1995   Білорусь «Кардан Флаєрс» (Гродно) 5 (1)
1997—1998   Білорусь «Німан-2» (Гродно) 11 (7)
1999 Білорусь «Ліда» 12 (0)
1999–2001 Німеччина «Айнтрахт» (Шверин) 17+ (4)
2001-2002 Білорусь «Німан» (Гродно) 15 (0)
2002-2005 Польща «Підляшшя» (Біла Підляська) 6+ (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2007 Білорусь «Німан» (Гродно) (тренер)
2008 Білорусь «Ліда»
2010 Білорусь «Белкард» (Гродно) (тренер)
2011 Білорусь «Белкард» (Гродно)
2012-2014 Білорусь «Сморгонь»
2016 Білорусь «Торпедо» (Мінськ)
2016–2020 Білорусь «Німан» (Гродно) (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Павло Йосипович Батюто (нар. 28 березня 1969) — радянський та білоруський футболіст, що виступав на позиції півзахисника. По закінченні виступів на футбольних полях — білоруський футбольний тренер. Відомий за виступами насамперед за клуб «Німан» з Гродно, у складі якого зіграв понад 130 матчів у білоруській вищій лізі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Павло Батюто народився в Мінську, де й розпочав займатися футболом в СДЮШОР «Зміна». У команді майстрів дебютував у 1989 році в команді першої ліги СРСР «Таврія» з Сімферополя, проте зіграв у сімферопольській команді лише 2 матчі, та повернувся до Білорусі, де став гравцем команди другої ліги «Хімік» з Гродно. З першого року виступів він стає одним із гравців основного складу команди, та зіграв у другій лізі за гродненську команду загалом 97 матчів. З 1992 року Павло Батюто грає у складі гродненської команди, перейменованої в «Німан», у білоруській вищій лізі, а в сезоні 1992—1993 років став у складі команди володарем Кубка Білорусі. До 1995 року залишався основним гравцем клубу, проте пізніше втратив місце в основі клубу, та грав за його фарм-клуби.

На початку 1999 року Батюто перейшов до іншого клубу білоруської вищої ліги «Ліда», в якому грав протягом півроку, після чого грав у нижчоліговому німецькому клубі «Айнтрахт» (Шверин). У 2001 році повернувся до «Німана», й хоч вже не був футболістом основного складу, допоміг команді вибороти срібні медалі першості країни 2002 року. У кінці 2002 року став гравцем нижчолігового польського клубу «Підляшшя» (Біла Підляська), в якому грав до 2005 року, після чого завершив виступи на футбольних полях.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення виступів на футбольних полях Павло Батюто відразу розпочав тренерську кар'єру на посаді помічника головного тренера свого колишнього клубу «Німан», на якій працював до 2007 року. У 2008 році Батюто очолював також свій колишній клуб «Ліда». У 2010 році Павло Батюто спочатку став асистентом головного тренера, а в 2011 році головним тренером гродненської команди «Белкард». У 2012—2014 році Павло Батюто був головним тренером команди «Сморгонь». У 2016 році Батюто протягом кількох місяців був головним тренером команди «Торпедо» Мінська. Після завершення роботи в мінському клубі Батюто став асистентом головного тренера гродненського «Німана», працював на цій посаді до травня 2020 року, після чого покинув роботу за сімейними обставинами.[2]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Німан» (Гродно): 1992–1993

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.transfermarkt.com/transfermarkt/profil/spieler/442957
  2. Павел Батюто покинул тренерский штаб «Немана» [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]