Сморгонь (футбольний клуб)
Повна назва | Державна установа фізичної культури і спорту «Футбольний клуб "Сморгонь"»[1] | ||
Прізвисько | Ведмеді, Клишоногі | ||
Засновано | 1978[2][3]/1987 | ||
Населений пункт | Сморгонь, Білорусь | ||
Стадіон | «Юність», Сморгонь | ||
Вміщує | 3500 | ||
Президент | Олександр Плюта | ||
Головний тренер | Олексій Дворецький | ||
Ліга | Вища ліга | ||
2019 | 14-ме | ||
|
Футбольний клуб «Сморгонь», або просто «Сморгонь» (біл. Футбольны клуб «Смаргонь») — білоруський футбольний клуб з міста Сморгонь, у Гродненській області. Заснований у 1987 році, у чемпіонатах Республіки Білорусь бере участь з 1992 року. У 2007—2009 роках грав, у 2021 грає у Вищій лізі.
Був учасником чемпіонату Білорусі з футболу в Першій лізі (Д2).
- ФК «Вілія» (1978—1979).
- ФК «Верстатобудівник» (1987—1993).
- ФК «Комунальник» (1993).
- ФК «Сморгонь» 3 1993 року.
Уперше команда зі Сморгоні з'явилася на республіканській арені в 1978 році, коли команда під назвою «Вілія» взяла участь у першості другої зони чемпіонату БРСР з футболу. Дебют не можна було назвати вдалим — команда зайняла передостаннє місце, набравши в 20 матчах усього 10 очок, поступаючись по ходу змагання з цифрами на табло 0:6, 1:8 і навіть 0: . Наступного року «Вілія» зовсім загубилася серед своїх опонентів і закінчила чемпіонат останньою, записавши на свій рахунок менше торішнього — 6 очок. Відверто слабкий виступ команди протягом двох років призвів до того, що місцеве керівництво на тривалий термін вирішило відмовитися від ідеї створення футбольної команди.
Знову на білоруську футбольну арену сморгонські футболісти повернулися лише в 1987 році. У чемпіонаті ДФСО профспілок БРСР стартувала команда під назвою «Верстатобудівник», яка представляла Сморгонский завод оптичного верстатобудування. У турнірі виступало 18 команд, «Верстатобудівник» фінішував на 7-му місці. Уже через рік команда піднялися на 5-те місце, що можна розцінювати як вдалий виступ.
Відносно успішні виступи «Верстатобудівника» в чемпіонаті профспілок дозволило йому виступати наступного року в другій лізі чемпіонату БРСР. Команду було включено до другої групи, в якій посіла 9-те місце при 12 команд-учасниць. Наступного року команда завершила сезон більш успішно, розмістившись на 3-й позиції серед 16 команд-учасниць. Останній розіграш чемпіонату БРСР 1991 року сморгонські футболісти завершили на 5-му місці.
З 1992 року став проводитися футбольний чемпіонат вже незалежної Республіки Білорусь, «Верстатобудівник» був включений до складу Другої ліги (Д2). Виступ не приніс жодних позитивних емоцій — команда зайняла останнє місце. На щастя, формат турніру зазнав змін, деякі команди знялися з розіграшу, завдяки чому сморгонці залишилися у Другій лізі. Однак наступний сезон знову склався невдало — команда знову посіла останнє, 16-те місце і вилетіла в Третю лігу (Д3). Через економічну скруту від команди відмовився завод оптичного верстатобудування, футболістів змушені були підтримати міські та районні організації. У 1993 році команда розпочала турнір під назвою «Комунальник», а закінчувала, як ФК «Сморгонь». Але, ні зміна назви, ні зміна керівництва не допомогли — 17-те місце з 18 команд із загальною різницею забитих і пропущених м'ячів 27-80. Від підтримки команди відмовилася влада, в футбольному житті міста знову настала перерва.
Лише через п'ять років футбольна команда зі Сморгоні знову взяла участь в чемпіонаті Республіки Білорусь. У 1997 році ФК «Сморгонь» посів перше місце в чемпіонаті Гродненської області (Д4), і було вирішено наступного року заявити команду у Другу лігу (Д3) національного чемпіонату. Спочатку ставка була зроблена на місцевих гравців, багато з яких грали ще в складі «Верстатобудівника», в тому числі й 40-річний Дмитро Максименко. Однак, після того як перше коло «Сморгонь» завершила маючи в активі лише 3 очки, команда посилилася гравцями з інших регіонів республіки і легіонерами з України, що дозволило в підсумку піднятися на 12-те місце при 14 командах-учасницях. Наступний сезон був більш вдалим — 6-те місце. У сезоні 2000 року ФК «Сморгонь» зайняв 4-те місце в групі А і взяв участь у фінальному турнірі за вихід у Першу лігу (Д2), де також зайняв 4-те місце. Завдання підвищення в класі була вирішене в наступному році — 2-ге місце серед 18 команд, і керівництву міста довелося зайнятися реконструкцією стадіону відповідно до вимог Першої ліги.
Дебютний сезон у Першій лізі склався невдало — 14-те місце з 16, і було прийнято рішення відмовитися від послуг головного тренера команди Андрія Моісейченка, який керував ФК «Сморгонь» з 1998 року, і запросити більш досвідченого фахівця. Ним став Володимир Уткін, який раніше тренував команди в нижчих російських і українських лігах. При ньому команда виступала досить вдало — в 2003 і в 2004 роках були завойовані малі бронзові медалі. Однак керівництво клубу і міста бажала більшого — виходу до Вищої ліги. Для цієї мети в 2005 році в команду був запрошений відомий білоруський футбольний фахівець Георгій Кондратьєв. Авторитет нового тренера дозволив залучити в ФК «Сморгонь» багатьох досвідчених гравців. Багато в чому завдяки цьому в 2006 році, з четвертої спроби, завдання виходу до вищої ліги вдалося вирішити.
У Вищій лізі білоруського чемпіонату Сморгонская команда змогла протриматися три сезони. У 2007 році ФК «Сморгонь» зайняв 10-те місце, а в наступному — розмістився в середині турнірної таблиці на 8-му місці. По завершенні сезону 2008 року клуб покинув Георгій Кондратьєв, який очолив молодіжну збірну Республіки Білорусь, команду прийняв його помічник, в минулому гравець ФК «Сморгонь», Олександр Лісовський[4]. Тренерський дебют виявився невдалим — команда завершила перше коло на останньому місці з 5 очками. Новим тренером став Олександр Бразевич. Крім того, головний спонсор клубу, ВАТ «Сморгоньселікатобетон», який відчував економічні проблеми, різко скоротив фінансування. Команду залишило багато гравців — склад оновився практично наполовину[5]. Підсумком стало розставання з Вищої лігою.
На початку 2010 року Олександр Бразевич залишив пост головного тренера футбольного клубу «Сморгоні», на його місце з іншої посади в команді прийшов добре знайомий сморгонським уболівальникам Геннадій Мардас. Команду покинули практично всі гравці. Тому вирішено було зробити ставку на власних вихованців, молодих перспективних гравців з Гродненської області і деяких досвідчених футболістів; створити перспективну базу клубу для подальшого повернення до вищої ліги. За підсумками сезону 2011 «Сморгонь» через фінансові проблеми, доклавши величезних зусиль, зберегла прописку в Першій лізі. Команда зайняла 11-те місце. По завершенні чемпіонату команду покинув тренерський штаб, а також майже всі гравці. Новим головним тренером в лютому 2012 року був призначений Павло Батюто. Спеціаліст до цього вже мав досвід роботи в Першій лізі: він тренував «Ліду» та «Белкард». Під керівництвом уродженця Мінська «ведмеді» стали 10-ми в турнірній таблиці, випередивши принципового суперника — «Ліду». Сезон-2013 року «Сморгонь» розпочала під керівництвом того ж тренера, але в оновленому складі. Керівництво поставило завдання потрапити в число шести найкращих команд турніру. Завдання було виконане: «Сморгонь» фінішувала шостою.
Сезон | Ліга | Іг. | В | Н | П | М | О | Місце | Кубок | Бомбардири |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чемпіонат БРСР | ||||||||||
1978 | Д1 | 20 | 3 | 4 | 13 | 21-56 | 10 | 10 (11) | ||
1979 | Д1 | 20 | 2 | 2 | 16 | 11-51 | 6 | 11 (11) | ||
Чемпіонат ДФСО профспілок БРСР | ||||||||||
1987 | 34 | 16 | 6 | 12 | 69-60 | 38 | 7 (18) | |||
1988 | 34 | 19 | 7 | 8 | 83-41 | 45 | 5 (18) | |||
Чемпіон БРСР | ||||||||||
1989 | Д2 | 22 | 8 | 3 | 11 | 30-33 | 19 | 9 (12) | ||
1990 | Д2 | 30 | 16 | 7 | 7 | 54-35 | 39 | 3 (16) | ||
1991 | Д2 | 28 | 15 | 4 | 9 | 44-36 | 34 | 5 (15) | ||
Чемпіонат Республіки Білорусь | ||||||||||
1992 | Д2 | 15 | 3 | 1 | 11 | 13-34 | 7 | 16 (16) | 1/16 | Д. Максименко — 4 |
1992/93 | Д2 | 30 | 4 | 5 | 21 | 17-70 | 13 | 16 (16) | 1/16 | Д. Максименко — 6 |
1993/94 | Д3 | 34 | 4 | 9 | 21 | 27-80 | 17 | 17 (18) | В. Шимановський — 8 | |
1997 | Д4 | 18 | 11 | 3 | 4 | 42-23 | 36 | 1 (10) | ||
1998 | Д3 | 26 | 6 | 6 | 14 | 26-51 | 24 | 12 (14) | Б. Відук — 5 | |
1999 | Д3 | 24 | 11 | 8 | 5 | 35-23 | 41 | 6 (13) | Б. Відук — 9 | |
2000 | Д3 | 22 | 10 | 5 | 7 | 28-23 | 35 | 4 (12) | 1/16 | А. Селіванов — 12 |
2001 | Д3 | 34 | 25 | 4 | 5 | 63-16 | 79 | 2 (18) | 1/16 | В. Шпаковський — 10 |
2002 | Д2 | 30 | 8 | 5 | 17 | 21-36 | 29 | 14 (16) | 1/32 | В. Наливайко — 6 |
2003 | Д2 | 30 | 17 | 7 | 6 | 47-20 | 58 | 3 (16) | 1/16 | А. Воловик — 9 |
2004 | Д2 | 30 | 14 | 11 | 5 | 49-21 | 53 | 3 (16) | Переможець | Д. Верстак — 16 |
2005 | Д2 | 30 | 15 | 9 | 6 | 57-35 | 54 | 3 (16) | Переможець | Д. Осипенко — 17 |
2006 | Д2 | 26 | 16 | 7 | 3 | 57-27 | 55 | 2 (14) | 1/16 | Д. Верстак — 19 |
2007 | Д1 | 26 | 6 | 8 | 12 | 15-29 | 26 | 10 (16) | 1/16 | І. Зюлєв — 3 |
2008 | Д1 | 30 | 10 | 9 | 11 | 26-39 | 39 | 8 (16) | 1/8 | Д. Колодін — 8 |
2009 | Д1 | 26 | 2 | 9 | 15 | 17-46 | 15 | 14 (14) | Переможець | Д. Верстак, Д. колодін — по 3 |
2010 | Д2 | 30 | 8 | 8 | 14 | 33-43 | 32 | 12 (16) | Переможець | А. Лужанков — 9 |
2011 | Д2 | 30 | 9 | 7 | 14 | 32-45 | 34 | 11 (16) | Переможець | М. Фастов — 7 |
2012 | Д2 | 28 | 7 | 10 | 11 | 23-32 | 31 | 10 (15) | Переможець | Є. Семенов — 5 |
2013 | Д2 | 30 | 13 | 7 | 10 | 45-35 | 46 | 6 (16) | 1/8 | С. Крот — 17 |
2014 | Д2 | 30 | 13 | 7 | 10 | 42-32 | 46 | 4 (16) | Переможець | Микола Риндюк — 18 |
Дивізіон | Кількість сезонів | Отанній сезон |
---|---|---|
Д1 | 3 | 2009 |
Д2 | 12 | 2014 |
Д3 | 5 | 2001 |
Д4 | 1 | 1997 |
Ліга | Перемоги | Поразки |
---|---|---|
Чемпіонат БРСР | Верстатобудівник 6:0 Факел (Ошмяни) (1989) | Шинник 8:0 Вілія (1978) |
Чемпіонати Республіки Білорусь | ||
Друга ліга | Зміна 0:7 Сморгонь (2001) | Молодечно-2 10:0 Сморгонь (1993/94) |
Перша ліга | Сморгонь 6:0 Вертикаль (2004) | ЗЛіН-Гомель 8:0 Верстатобудівник (1992/93) |
Вища ліга | Сморгонь 3:1 Дарида (2008) Торпедо 1:3 Сморгонь (2008) |
Дніпро 5:0 Сморгонь (2008) |
Кубок Білорусі | Ружани 0:11 Сморгонь (2014) |
БАТЕ 7:0 Сморгонь (2013) |
Як і багато футбольних клубів, «Сморгонь» має своїх принципових суперників, матчі з якими носять негласний статус дербі.
- «Ліда» (клуби з однієї області, гранично напружені відносини між фанатами обох команд).
- «Німан» (найкращі клуби області останнього десятиліття, гранично напружені відносини між фанатами обох команд).
- «Молодечно» (клуби базуються в містах, розташованих в безпосередній близькості один від одного — відносини між фанатами неоднозначні, перетікають з фази дружби до фази антипатії)
Станом на квітень 2017
|
|
Молодіжна команда Сморгоні виступає в першості Гродненської області (Д4) під назвою «Сморгонь-2» (Вілія). У 2012 році команда зайняла 5-те місце з 12-ти команд-учасниць.
Протягом нетривалої історії клубу, кольори форми змінювалася декілька разів. «Верстатобудівник» наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років грав у зелених і білих футболках. У таких самих кольорах грав ФК «Сморгонь» наприкінці 1990-х років. З 2001 по 2007 роки команда одягалася в червоно-чорні або червоно-сині кольори. У 2008 році генеральний спонсор клубу ВАТ «Сморгоньселікатобетон» переодягнув команду в жовто-синю форму. Нині основними кольорами ФК «Сморгонь» є червоно-біло-чорні. Як резервну форму клуб використовує жовто-синю, або зелену.
Червоний | Білий | Чорний |
Емблема футбольного клубу «Сморгонь» являє собою герб міста Сморгонь — танцюючий на розпечених прутах ведмідь, який тримає в лапах футбольний м'яч, в червоній оправі з написом вгорі «ФК Сморгонь» і з роком відродження клубу (1987) внизу.
Домашні матчі ФК «Сморгонь» проводить на стадіоні ФОК «Юність». Стадіон має три трибуни — південну, північну і східну — загальною місткістю 3500 місць. Південна трибуна обладнана навісами. Футбольне поле з трав'яним покриттям оточують бігові доріжки з гумовим покриттям.
У 2005 році стадіон «Юність» успішно пройшов процес ліцензування УЄФА, і отримав право приймати матчі юнацьких, юніорських та молодіжних збірних команд; матчів Кубка УЄФА і Ліги Чемпіонів до 2 відбіркового раунду. У 2005 році на сморгонському стадіоні пройшли два товариські матчі юніорської збірної Білорусі проти своїх однолітків з Литви. У 2006 році арена приймала фінал жіночого розіграшу Кубка Білорусі. Влітку 2012 року пройшов матч Кубка регіонів УЄФА між французькою і боснійської командами.
Главный тренер | Период работы |
---|---|
Дудчик Іван Іванович | 1992 — 1993 |
Недовєс Сергій Миколайович | 1993 — 1994 |
Моісейченко Андрій Іванович | 1998 — 1-ша частина 2002 |
Уткін Володимир Іванович | 2-га частина 2002—2004 |
Кондратьєв Георгій Петрович | 2005 — 2008 |
Лісовський Олександр Петрович | 1-ша частина 2009 |
Бразевич Олександр В'ячеславович | 2-га частина 2009 |
Мардас Геннадій Олександрович | 2010 — 2011 |
Батюто Павло Йосипович | 2012 — 2014 |
Риндюк Микола Олександрович | 2015 — |
Дані на 1 січня 2015 р. Напівжирним шрифтом виділені гравці чинного складу
|
- Галуст Петросян
- Владислав Дуксо
- Геннадій Мадрас
- Олександр Храпковський
- Марк Швець
- Олівейра Віллер Соуза
- Негрейрос
- Микола Риндюк
- Олексій Сквернюк
- Дмитро Осипенко
- Едуардас Курскіс
- Ігор Тарловський
- Неріус Вальскіс
- Андрій Сінічин
- Календар-довідник-98 / Укл. Улан Р.В., Кіндра М.М. — Мінськ : «Инпредо», 1998. — 40 с. — 499 прим.
- ↑ Відділ фізичної культури, спорту і туризму Сморгонського райвиконкому. Сморгонский райвиконком. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2009. [Архівовано 2012-01-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Календар-довідник-98 / Укл. Улан Р.В., Кіндра М.М. — Мінськ : «Инпредо», 1998. — 40 с. — 499 прим.
- ↑ Belarus - Championships before Independence - 1978 - Final Tables: Phase 1. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 6 жовтня 2009.
- ↑ Єгор Бачило. Призначення. Олександр Лісовський: краще 1:0, ніж 5: 4 // Прессбол. — 25 листопада 2008.
- ↑ Єгор Бачило. Хроніка падіння «Сморгоні»: в першу лігу без Лісовського. — 21 липня 2009.
- Офіційний сайт клубу [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт клубу [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Форум вболівальників ФК «Сморгонь» на сайті газети «Прессбол»
- Профіль клубу [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
- Профіль клубу [Архівовано 15 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.co.uk
- Профіль клубу на сайті soccerpunter.com
- Профіль клубу на сайті zerozero.pt
- Профіль клубу на сайті footballdatabase.eu
- Профіль клубу [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль клубу[недоступне посилання] на сайті weltfussballarchiv.com
- Профіль клубу [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті futbol24.com
- Профіль клубу [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті wildstat.ru
- Профіль клубу [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті teams.by