Батіг Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Іванович Батіг
Народився26 листопада 1922(1922-11-26)
Кугаїв
Помер2008(2008)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняЛьвів
Діяльністьмистецтвознавець
Відомий завдякимистецтвознавець, громадський діяч
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Партія ОУН
ДітиРоман
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
медаль Міністерства культури (2002); Хрест Звитяги (2005)

Мико́ла Іва́нович Батіг (26 листопада 1922, с. Кугаїв, нині Львівський район, Львівська область — 2008, Львів) — український мистецтвознавець, художник-графік. Чоловік Емілії Батіг.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 листопада 1922 року у с. Кугаїв, нині Львівського району, Львівської області.

Навчався у Львівському художньо-промисловому училищі (1940—1941), Державно-промисловій школі (1942—1944), Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (1945—1947); закінчив Львівський університет імені Івана Франка (1958). У 1942—1944 році виконував ілюстрації для молодіжного патріотичного журналу. Член ОУН (з 1941). З 1945 року — музейний сторож, а згодом науковий співробітник Львівського державного музею українського мистецтва. Був заарештований та засуджений за активну національно-патріотичну діяльність і у сфері українського мистецтва. Викладав у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (шрифти та історію українського мистецтва), та в Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша. Член НСХУ (1962). З 1972 року звільнений з посади викладача, виведений з Правління Спілки художників. З 1996 року відновлений на посаді наукового працівника Національного музею у Львові.

Автор численних наукових праць, мистецьких досліджень, монографій, каталогів, журнальних та газетних статей про видатних українських митців: Дмитра Крвавича, Олена Кульчицьку, Осипа Куриласа, Антіна Манастирського, Вітольда Манастирського, Івана Труша, Євгена Дзиндру, Зеновія Кецала та ін.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Жеплинська О. Він належить до патріархів музейної справи: до 85-ліття мистецтвознавця Миколи Батога. — К.: Образотворче мистецтво, 2008. — № 2. — C. 50—51.

Посилання

[ред. | ред. код]