Кугаїв
| село Кугаїв | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Тер. громада | Солонківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060430090075900 |
| Основні дані | |
| Населення | 133[1] |
| Площа | 1,08 км² |
| Густота населення | 123,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81139[2] |
| Телефонний код | +380 3230[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′14″ пн. ш. 24°2′44″ сх. д. / 49.68722° пн. ш. 24.04556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
257 м[4] |
| Водойми | Зубра |
| Відстань до обласного центру |
21 км[5] |
| Відстань до районного центру |
21 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Пустомити |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81131, Львівська обл., Львівський р-н, с. Солонка, вул. Центральна, 3[1] |
| Карта | |
  Кугаїв | |
 Кугаїв | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кугаїв — село в Україні, у Солонківській сільській громаді, Львівського району Львівської області[1]. До 2020 року — адміністративний центр Солонківської сільської ради[6], нині — адміністративний центр Солонківської сільської громади. Населення становить 133 особи[1].
Село Кугаїв розташоване на південь за 21 км від обласного та районного центрів — міста Львова, за 16 км від адміністративного центру сільської громади. За 26 км знаходиться найближча залізнична станція Пустомити[5].
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкала 171 особа[7], у 2020 році — 133 особи[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[7]:
| Мовний склад населення с. Кугаїв | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 167 | 97,66 | ||||||||||||
| російська | 4 | 2,34 | ||||||||||||
У XV столітті село перебувало у королівській власності. 20 липня 1444 року була видана грамота короля Владислава III Варненчика Ярому Федьку з Молодова на право користування королівським селом Кугаїв Щирецького повіту[8]. За село Кугаїв згадується 23 жовтня 1447 року в книгах галицького суду[9]. Також село Кугаїв згадується у підтвердній грамоті королівських комісарів на розмежування земельних володінь львівського латинського капітулу у селі Кугаїв та королівських сіл Гонятичі і Черкаси, датованій 13 липня 1464 року[10].
.jpg)
- Дерев'яна бойківська церква Богоявлення Господнього (1693) і дзвіниця (XVIII століття)[11]. У 1990-х роках біля старовинної церкви збудована сучасна мурована церква, через що дерев'яна Церква Богоявлення Господнього стала поступово занепадати та відходити у забуття. Тепер дерев'яна церква рідко використовували храм для богослужінь.
- Римо-католицька каплиця Матері Божої Королеви Корони Польської. Спорудженню каплиці передував тривалий конфлікт між греко-католицьким священником Олександром Петром Мійським та римо-католицьким пробстом з Вовкова. До того часу у Кугаївській церкві, декілька разів на рік римо-католицький пробст відправляв Службу Божу, але у 1909 році о. Олександр Петро Мійський заборонив йому вхід до церкви. Цей вчинок здивував навіть місцевих селян-русинів[12].
Від цього часу в Кугаєві був створений комітет з будівництва римо-католицької каплиці, до якого увійшли ксьондз Францішек Іваніцкі як голова, ксьондз Нестор Шукальські як заступник голови, Еміль Уромські — секретар та рільники Ян Каліцінський, Миколай Герус, Міхал Кулик, Бенедикт Франчук, Ян Лазньовські, Станіслав Кошелінські та Ян Вонсович. Місцеві поляки зголосилися з пожертвами на будівництво каплиці. Безкоштовно звозили будівельні матеріали. 29 червня 1913 року новозбудовану каплицю освятив львівський вікарний єпископ Владислав Бандурський. Щорічно у першу неділю травня тут відбувалися дуже урочисті відпусти, на які прибувала ціла парафія. У 1920—1930-х роках кількість вірян у Кугаєві разом з Грабником досягала трьох сотень. У квітні 1946 року місцеві римо-католики разом із вовківським пробстом о. Генриком Шимусіком та значною частиною костельного майна виїхали до Польщі. Зачинену каплицю у радянський час, ймовірно, використовували в господарських потребах[13].
Нині каплиця у цілковитій руїні. Вся поросла деревами та чагарниками, покрівля збереглася частково, сиґнатурка з хрестом провалилися до середини, замість вікон залишилися металеві грати, в інтер'єрі — залишки вівтаря та розкидані по підлозі фрагменти різьблених елементів. Також збереглися дерев'яні гвинтові сходи, якими можна підійнятися на хори каплиці[12].
- Пам'ятний знак польським воякам, що полягли у боротьбі з більшовицькою навалою був встановлений у 1930 році на площі перед каплицею Матері Божої Королеви Корони Польської[12]. До наших днів не зберігся.
- Батіг Микола Іванович — український мистецтвознавець, художник-графік.
- ↑ а б в г д Населені пункти у складі ОТГ: Солонківська громада. solonkivska-gromada.gov.ua. Солонківська сільська громада. Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Кугаїв. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 12 січня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Відстані від села Малі Переліски. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Солонківська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ а б Солонківська сільська громада, Львівський район, Львівська область: с. Кугаїв. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Грамота короля Владислава III Ярому Федьку з Молодова на право користування королівським с. Кугаїв Щирецького повіту. archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ «Ihnathko de Cutyscza ludex…» (№ 1846, № 1847) // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich (1435—1475). — S. 162—163. (пол.)(лат.)
- ↑ Підтвердна грамота королівських комісарів на розмежування земельних володінь львівського латинського капітулу в с. Кугаїв та королівських сіл Гонятичі і Черкаси. archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Софія Легін. Кугаїв. Церква Богоявлення Господнього (1693). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ а б в Зруйнована каплиця Матері Божої Королеви Корони Польської у Кугаєві (відео). photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 7 липня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Кугаїв. Колишня каплиця Матері Божої Цариці Польщі (1912—1913). Львівська обл., Львівський р-н (Пустомитівський р-н). rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 29 червня 2022. Процитовано 13 січня 2024.
- Кугаїв // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 601.
- Kuhajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 849. (пол.)
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Капличка с. Кугаїв (14 січня 2015 р.) |
- Каплиця початку XX ст. vicarman.livejournal.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 12 січня 2024.
- Село Кугаїв, Львівська область, Львівський район, Солонківська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 12 січня 2024.
- Неоготична каплиця Матері Божої Королеви Корони Польської (с. Кугаїв). explorer.lviv.ua. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 13 січня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
