Координати: 51°0′28″ пн. ш. 27°25′2″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 27.41722° сх. д. / 51.00778; 27.41722

Бацеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бацево)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бацеве
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190070029787
Облікова картка с. Бацеве
с. Бацеве (до 2016 р.) 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 114 (2001)
Площа 0,54 км²
Густота населення 211,11 осіб/км²
Поштовий індекс 11038[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°0′28″ пн. ш. 27°25′2″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 27.41722° сх. д. / 51.00778; 27.41722
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Водойми р. Буки
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001
Карта
Бацеве. Карта розташування: Україна
Бацеве
Бацеве
Бацеве. Карта розташування: Житомирська область
Бацеве
Бацеве
Мапа
Мапа

Ба́цеве (Баців, Бацево) — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 114 осіб (2001). До 1954 року — хутір.

Населення

[ред. | ред. код]

У 1906 році в хуторі налічувалося 7 жителів, дворів — 1[2].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 137 осіб, кількість дворів — 23[3].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 127 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 114 осіб[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,25 %
російська 1,75 %

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році — хутір Кисорицької волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 140 верст, до волосного центру, с. Кисоричі — 35 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в с. Рокитне[2].

До 1921 року — хутір Голишівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. В березні 1921 року, в складі волості, увійшов до Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році хутір включений до складу новоствореної Голишівської сільської ради (згодом — Жовтнева, Калинівська), котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Олевського району Коростенської округи. У 1954 році віднесений до категорії сіл[6].

11 серпня 2016 року увійшло до складу Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області[7]. 19 липня 2020 року, в складі громади, включене до Коростенського району Житомирської області[8].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 жовтня 2022.
  3. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 113. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  4. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 8 жовтня 2022.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 71, 196. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 17 вересня 2021.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  8. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]